Звідки така істерика Росії щодо вступу до НАТО крихітної Чорногорії, аж до спроби вбити керівництво цієї держави й організувати, як каже прокуратура Чорногорії, “велетенську кількість терористичних акцій”, включно з підривом проросійської демонстрації?

Адже тепер сам Кремль заявляє, що “додана вартість від Чорногорії для НАТО наближається до нуля”, мовляв, у 670-тисячної країни кумедна за розміром армія.

Річ у тім, що Кремль реально намагався організувати кривавий хаос ыз метою дати російському флотові закріпитися, як нині в Тартусі в Сирії, прямо в серці зони контролю НАТО. До речі, неподалік від Об’єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі. Російський флот на Адріатиці – рожева мрія Кремля – крім дестабілізації Середземномор’я вирішував і таке периферійне завдання, як можливість зміцнити проросійський курс Сербії. Тепер такий курс стає практично неможливим, оскільки країна повністю оточена країнами ЄС і НАТО.

Ставки були великі, проте Кремль програв – завдяки чорногорським і західним спецслужбам, а також тому, що в Чорногорії люди не звикли так брехати, як у Росії. Казати на чорне біле чорногорцям якось незручно і незвично.

Тому вітаємо справді братську Чорногорію – навдивовижу красиву країну, у якій у школі учать, що предки чорногорців прийшли на Балкани з України.