Довжелезні черги за субсидіями й паспортами, біганина за різними довідками та печатками, заповнення бланків – усе це знайоме українцям донині. Тоді як наші колишні сусіди по СРСР естонці давно вже забули про їх існування. Бо майже 20 років користуються державними послугами в режимі онлайн.

В Естонії кожен громадянин від народження має ідентифікаційну картку з чіпом. З її допомогою можна голосувати на виборах, не виходячи з дому, зареєструвати дитину прямо зі свого смартфону, заповнити податкову декларацію і навіть створити фірму.

Персональний код, як розповідає керівник Департаменту розвитку інформаційного суспільства Естонії Янек Розов, – своєрідний ключ до цифрових послуг держави. Після його отримання прямо в пологовому будинку батьки можуть прописати дитину, подати заявку на отримання соціальної допомоги, а в перспективі – ще й дати ім’я.

Електронною є і школа в Естонії. Замість вивчення складних формул та математичних рівнянь – діти мають справу із роботами, гаджетами та мікрочіпами. До того ж, естонці давно забули як виглядають паперові шкільні журнали та щоденники. Вони тут вже 15 років як електронні. Тамтешні діти тепер як на долоні. Приховати погані оцінки – не можуть, не прийдуть в школу або прогуляють урок – батькам одразу надійде SMS-повідомлення.

Виключно з гаджетами та лаптопами працює й естонський уряд. Його міністри можуть ухвалювати рішення, не виходячи з дому. Перебуваючи у відрядженні або відпустці. Та й власне, збираються на свої засідання для обговорень переважно дискусійних питань.

Тут навіть поліцейські виписують штрафи в електронному вигляді. Прямо під час патрулювання за лічені секунди вони можуть пробити власника автомобіля, чи пройдений в нього техогляд, чи має страховку. І лише після цього його зупиняють.

Незабаром, як розповідає один із розробників цифрових систем для естонської поліції Емре Коло, система сама розпізнаватиме порушників. Без паперових носіїв в один клік можна також замовити водійське посвідчення, зареєструвати, продати або купити автомобіль, виписати на нього доручення.

А ще в Естонії просто на вулиці можна зустріти роботів-кур’єрів, які доставляють одяг, взуття, пошту, їжу. Тобто все, що може поміститися в його контейнер.

Але наскільки все це безпечно? Чи можливо зламати ID-картку естонця та підробити його дані в реєстрі? Після масштабної кібератаки в 2007-му з боку Росії, коли із ладу вийшли всі банківські сервери, у Таллінні побудували Центр захисту від кібертероризму, який відстежує тепер всі хакерські атаки в Євросоюзі.

Источник: fakty.com.ua