Повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила сприйняття України у Німеччині, а в німецькій історіографії відбувається поступове переосмислення багаторічного ототожнення Радянського Союзу виключно з Росією.

Про це заявила в коментарі власному кореспонденту Укрінформу німецька історикиня, фахівчиня з історії Східної Європи Ута Ґерлант.

«Повномасштабна війна Росії проти України змінила сприйняття у Німеччині. Багато людей, які раніше майже нічого не знали про Україну, сьогодні значно краще поінформовані про країну, ніж раніше. Крім того, багато німців мають контакти з українцями, які тепер живуть тут. Отже, Україна більше не є «білою плямою», — сказала Ґерлант.

За її словами, дедалі більше німців усвідомлюють, що Україна особливо сильно постраждала від нацистських злочинів у роки Другої світової війни.

«Багатьом людям тут стало зрозуміло, що Україна також особливо масово постраждала від нацистських воєнних злочинів. Хоча я не можу сказати, якою є частка тих, хто має більш диференційовані знання про Україну», — зазначила історикиня.

Ута Ґерлант

Вона додала, що до повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Україна фактично залишалася маргіналізованою в німецьких академічних дослідженнях, проте зараз ситуація змінюється.

«До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна в дослідженнях Східної Європи в німецьких університетах була маргіналізована або ігнорувалася, як із соромом визнав історик Карл Шльоґель. Нині ж Україна в історіографії Другої світової війни чітко сприймається як окрема жертва та як суб’єкт, хоча ще потрібно провести дуже багато досліджень», — заявила Герлант.

Водночас історикиня вказала на серйозну проблему у повсякденній мові, де «українське» все ще часто зникає за «російським», яке помилково використовують як синонім до «радянського».

«Зазвичай говорять про російських жертв нацизму, російський полон, російських визволителів. Це є проблемою, оскільки спотворює сприйняття. Українська та інші нації при цьому стають невидимими», — зазначила Ґерлант.

Читайте також: У Німеччині створять експертну платформу для критичного розбору історичних міфів РФ

Вона також вказала на викривлення історичного сприйняття, коли позитивні дії приписуються росіянам, а українців пов’язують передусім із колаборацією: «До цього додається те, що позитивні дії, як-от опір німецькій окупації, більше приписуються росіянам, тоді як українців часто пов’язують із колаборацією, яка існувала й серед інших радянських народів, включно з російським».

За словами фахівчині, саме ця «прогалина у свідомості» створює простір для російської пропаганди, яка намагається знайти виправдання агресії проти України під виглядом «антифашизму».

«У цій прогалині у свідомості пропаганда може діяти ефективно: злочинна агресивна війна Росії перевизначається як антифашистська, яку нібито потрібно вести проти «фашистського режиму» в Україні», — заявила історикиня.

Вона зауважила, що це перекладання провини «має щось особливо підступне» – частина німецького суспільства, яке несе історичну відповідальність за нацистські злочини, у результаті може солідаризуватися «з нинішнім російським агресором, який атакує своїх колишніх українських побратимів у боротьбі проти нацистської Німеччини».

Читайте також: Оновлена версія нацизму має маркування: «сделано в России» — Зеленський

За її словами, така позиція просувалася, зокрема, під час акцій, організованих ультралівою партією BSW: «Ця солідаризація з Кремлем на демонстраціях, які організовувала BSW, навіть подавалася як «дружба народів», хоча є прямою протилежністю цьому. Підтримка ж України паплюжилася натомість як «розпалювання війни» – ніби це Україна є агресором, а війна закінчилася б, якби вона здалася».

Водночас Герлант підкреслила, що у Німеччині є доступ до об’єктивної інформації та значна підтримка України. «Ця пропаганда діє дестабілізуюче, заплутує та залякує. Але об’єктивна інформація доступна, і в Німеччині існує велика солідарність з Україною. Тож ми маємо тут одночасно і нерішучість, і рішучість у підтримці України», — резюмувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Україна сьогодні, 8 травня, відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років.