Навіть локальна ядерна війна між США та КНДР украй небезпечна, пише у своєму блозі на “Новому часі” колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Але тут є кілька аспектів, на які треба звернути увагу. По-перше, поява реальної загрози для США з боку КНДР – неприйнятна для американців. І вони робитимуть усе для того, щоб ця загроза зникла. У який спосіб – це вже інше питання.

Звичайно, можна підігрівати конфлікт різними заявами, що власне й відбувається. Але варто подумати про розв’язання ситуації й іншими способами.

Після гарячих заяв Трампа з’явилися прохолодні коментарі його оточення. І це свідчить про те, що йдеться власне про вибір серед найоптимальніших варіантів впливу на ситуацію.

Мені здається, що в цій ситуації необхідно враховувати китайський чинник. І це другий фактор, на який я звернув би увагу. Бо через Китай американці можуть, безумовно, швидко вплинути на Північну Корею. Саме на корейську економіку. І вплинути таким чином, щоб вона почала задихатися. Чи хоче того Китай – це інша тема. Але це значно ефективніший спосіб, ніж переходити до конфронтації.

З іншого боку, Китаю, мабуть, не зовсім наруч мати під боком країну з неадекватним керівництвом, яке може загрожувати зокрема й самому Китаєві. У цьому плані перед американцями стоїть дилема, як досягти своїх стратегічних цілей і разом із тим змусити Китай робити те, що їм потрібно. Завдання непросте. Але, як на мене, цілком підйомне, враховуючи те, що й сам Китай не хоче мати поряд країну з ядерною зброєю.

А тому градус конфлікту почне знижуватися. Та й сам Кім Чен Ин розуміє, що початок ядерної війни – це початок власного кінця. А він хоч і божевільний, але не настільки, як це видається. Тому, думаю, ситуація перейде в економічну площину. І корейський лідер не випадково говорить про те, що США готові ввести більш жорсткі економічні санкції.

Тож залякувати потрібно, але не переходити межу, яка позначатиме незворотні й дуже небезпечні наслідки для людства.