Про Гужву і його страну, а також інших медійних адептів страни “УкраИна”, що капітулює перед Росією.

Я бачу чотири варіанти.

1. Влада дає жити всім медіа без винятку, бо в нас свобода слова. В умовах війни це такий собі добровільний СНІД. Вимикаємо імунітет, відкриваємо двері бацилам і спостерігаємо, яка з них нас зжере.

2. Влада не дає жити проросійським медіа, бо в нас війна з Росією. Як на мене, найрозумніший варіант, але вимагає системності, правил і залізних яєць.

3. Влада не дає жити проросійським медіа, з якими не змогла домовитись. І впритул не бачить тих, які погодились на вибіркову лояльність. Це те, що ми маємо зараз.

4. Влада не дає жити тим медіа, з якими не змогла домовитись, проросійським чи ні. Це передумова до чергового оберту майданної спіралі з усіма відомими нам прикрими наслідками.

Завдання розумних сил, як на мене, полягає в тому, щоб повернути нас із пункту 3 в пункт 2, й не дати сповзти в убивчі для країни крайнощі.