Те, що сталося вночі в Луцьку, – свідчить, що провокації виходять на новий, ще небезпечніший рівень. Цілилися не лише в будинок польського консуляту, а в польсько-українські стосунки. Причому знову з використанням історії: “напад”, “Волинь”, “польський” – слова, які нині почують у новинах наші західні сусіди, мають налякати не менше, ніж сам факт обстрілу.

Гадаю, кожен оглядач, який справді орієнтується в ситуації, може підтвердити загалом дуже приязне ставлення українців до поляків. Використання ж ворогом інформаційних рамок війни, що минула понад 70 років тому, у війні нинішній – упізнаваний почерк. Згадаймо хоча б Одесу травня 2014.

Незважаючи на кількість провокацій, що зростає, закликаю громадськість до зваженості оцінок на основі реальної ситуації, а не моделювання подій ворогом.

А провоохоронні органи мають побачити ситуацію не в розрізі окремих випадків, а як системні спроби дестабілізувати відносини із західним сусідом і сприйняття України на Заході.

Сподіватимуся також на розуміння ситуації з боку польського суспільства: Україна веде війну, і фронті різні. В тому числі чекістсько-провокаційні атаки на нас.

Источник: newsonline24