Україна подала два позови до Міжнародного суду в Гаазі ще в січні цього року. Власне от зараз розпочинається їхнє провадження і представлення доказів України як апліканта. Це дуже позитивний момент для здійснення позиції України – протидії агресії Російської Федерації. Також це сприятиме деескалації конфлікту. Хоча офіційно в Україні не задекларований факт війни проти Російської Федерації, і у нас продовжується Антитерористична операція, але позов проти Росії із звинуваченнями її у фінансуванні тероризму вписується у формат АТО. Це зовсім не означає, що ми маємо зациклюватись тільки на АТО, але тут скоріше немає протиріч між тим, що у нас прийнято на нормативно-правовому рівні і, власне, самим позовом до Міжнародного суду.

Україна готує ще два позови до Міжнародного суду. І, як зазначала заступник міністра закордонних справ України пані Зеркаль, один з них буде стосуватись порушення Росією морського права. Тобто це вже більше стосується Крима. Крим у нас визнаний як анексована і окупована Росією територія. Тому немає і не буде протиріч між тим, що Україна подає до Міжнародного суду і нормативно-правовим статусом, який є в Україні.

Що ми можемо очікувати? Розгляд вже поданих двох позовів і двох, які ще готують і будуть подані, можуть тривати дуже довго. Міжнародний трибунал працює в такому бюрократичному стилі, ретельно перевіряючи надані факти, вислуховуючи іншу сторону , реагуючи на її заяви, на її апеляції, а такі, я впевнений, будуть. І тому ця справа напевно на декілька років. Тобто нам не слід очікувати, що дуже швидко ми отримаємо рішення Гаазького трибуналу і таким чином безпосередньо будемо впливати на Москву.

Отже, позови – це логічне продовження політики України щодо міжнародної підтримки протидії російській агресії та міжнародного тиску на Росію. Оскільки у ході розгляду тих позовів будуть готуватися певні документи, можливо, не всі з них стануть публічними, і ці документи будуть ще раз підтверджувати факт агресії Росії.

Зараз ми не зможемо сказати про наслідки (Гаазького трибуналу для Росії. – Ред.) оскільки про наслідки можемо говорити вже за рішенням суду. В ідеалі ми прагнемо, щоб суд визнав факт фінансування Росією міжнародного тероризму (якщо говоримо про це). І це має потягнути за собою досить серйозні санкції проти Російської Федерації і ще більше поглибити її міжнародну ізоляцію.

Чи зупинить це Путіна, Кремль? Я думаю, що ні. Тому що Путін на початку 2014 року свідомо пішов на порушення низки міжнародних нормативно-правових актів, починаючи це від базових принципів ОБСЄ, зафіксованих у заключному акті Гельсінської конференції 1975 року, пішов на порушення статуту ООН, Будапештського меморандуму, порушення двосторонніх україно-російських домовленостей та угод. Отже, я не думаю, що Путіна це зупинить, але має посилюватись вплив на нього. Мають розставлятись такі червоні прапорці, за які він не зможе заходити, чи червоні лінії, які він не зможе перетинати в міжнародному вимірі. Тому що мета Путіна – стати одним із світових лідерів, прирівняти себе до президента США, глави КНР і т.д. А майбутнє рішення суду не дозволить йому реалізувати цю мету, має певним чином утихомирити його.

Источник: newsonline24