Варто зауважити, що згадане виселення не було ні першим, ані останнім подібним злочином системи. Всі вони по суті зводились до ліквідації (або нації, або групи населення, або родини, або особи тощо). Комуністична система здебільшого перейняла ці методи від інших імперій, вдосконалила їх і реалізовувала «проекти» як свої майже протягом всього періоду свого існування. Під час таких операцій, як «боротьба з шпигунами», як «заселення незаселених регіонів», як «розкулачення», як «покарання народів», «вирівнювання кордонів» тощо відпрацьовувалися окремі злочинні акції, які здебільшого були покликані впроваджувати брудні політичні оборудки радянської системи.

У цьому контексті, заслуговують уваги примусові виселення українців і поляків у Західній Україні в період 1945 – 1947 р.р, які організували тодішні комуністичні системи в СРСР і в Польщі. Про це також офіційно не згадувалося в СРСР. А постраждали від цього злочину понад півмільйона українців і поляків. Як тільки не називали тих акцій: і просто «переселення», і «Вісла», і «Обмін територіями» тощо. А суть їх завжди зводилася, як вже згадувалося, до одного – ліквідації. У кращому випадку – виривання людей з умов, які століттями формувалися і були їм рідними (таким чином припинялася їх звична життєдіяльність). В гіршому – одним з найжахливіших наслідків тих примусових переселень було те, що часто люди розплачувалися своїм життям за чужі злочини.

На жаль, багатьох свідомих свідків 1945 – 1947 років вже нема і в більшості з них ніхто нічого про їх примусове переселення не з’ясовував. Є ще деякі їх діти та онуки, окремі з яких знають про трагедії цих переселень із щирих бесід із своїми рідними, тобто ще є носіями об’єктивної інформації. Але навіть за цих умов, у нашій державі, як у випадку з кримськими татарами, було б доцільно невідкладно вивчити і об’єктивно офіційно зафіксувати ті жахливі масові переселення в Західній Україні та щороку належним чином вшановувати ті жахливі події.

То ж справою честі нашої держави є вшанування всіх, кого свого часу примусово виселила комуністична система з рідних місць. Це і українці, і кримські татари, і всі інші етнічні меншини, групи, родини та особи. Причому вшанування українських переселенців має бути не менш значимим, ніж вшанування інших.