Батьком першої штучної ядерної реакції вважається Ернест Резерфорд. У 1919 році йому вдалося перетворити ядро азоту на ядро кисню. З його дослідів почалися і атомна бомба, і мирний атом. Але мало хто знає, що українські науковці, які працювали у харківській лабораторії, зробили не менший внесок у дослідження ядерних реакцій. Українці вели схожі дослідження і поступилися учням Резерфорда лише кількома місяцями.

За словами автора, у тому експерименті українці були не першими, проте недооцінювати результатів штучного розщеплення атома не слід. Воно переконливо підтвердило ідеї та постулати квантової механіки. Наблизило людство до розуміння природних явищ, зокрема будови матерії. Відкрило еру прискорювачів у світовій науці.

Природно, що сучасний Великий адронний колайдер у ЦЕРНі за масштабами (як лінійними, так і енергетичними) іде на багато кроків попереду винаходів українських вчених, що дає йому можливість розв’язувати такі задачі, наприклад, як відкриття бозона Хіггса. Однак колайдер є нащадком тієї машини, яку в далекому 1932 році створили в Харкові.

«Крім атомної зброї та власне атомної енергетики, прискорювачі, в тому числі спроєктовані й побудовані потім у Харкові, дали можливість виміряти численні ядерні константи. У процесі створення цих фізичних установок було дано потужний поштовх розвиткові вакуумної техніки, фізики пучків заряджених частинок. Кадри вищої кваліфікації, виховані під час цих наукових досліджень, брали участь у закладенні підвалин керованого термоядерного синтезу», — зазначає Ігор Гірка.

Источник: zn.ua