Платіжне шахрайство в Україні зростає через необізнаність користувачів банківськими картками та нехтування елементарними правилами безпеки. Більшість із ошуканих людей знають, що нікому не можна повідомляти реквізити картки, але все одно зробили це.
Серед іншого з’ясувалося, що третина опитаних вважає безпечним не прикривати рукою пін-код біля банкомата, половина не встановлює ліміту на платежі за картками, а третина вважає безпечним використовувати невідомий платіжний сервіс. Усім цим користуються шахраї, котрі крадуть кошти з банківських рахунків українців.

Сергій став жертвою типової схеми, коли псевдопокупці за його оголошенням в інтернеті пообіцяли переказати кошти, а потім йому зателефонували нібито зі служби безпеки банку та повідомили, що очікуваний ним платіж не проходить, бо на картці заблокована можливість отримання приватною особою транзакцій від юридичних осіб. Для підтвердження попросили назвати чотири цифри з SMS, яка дійсно прийшла, а потім попросили назвати пін-код, що довірливий чоловік і зробив. "І бачу тут же при мені дві транзакції – вжух, вжух! – і пішли гроші", — констатував втрату він.

Інший поширений метод – SMS про начебто заблоковану картку та необхідність надати для розблокування всі реквізити. Варіацій може бути достатньо: Ольга просуває магазин одягу в інтернеті, тож повідомлення, що сторінку у соціальній мережі заблокують через борги за рекламу її здивувало, бо рахунки вона сплачує регулярно. Тож жінка одразу перейшла за вказаним посиланням на веб-сторінку та власноруч ввела на сайті конфіденційні дані свої картки. "Досі дивуюся, як я могла на це повестися. Потім побачила в цьому повідомленні кілька помилок навіть у слові facebook. Це просто приспана пильність", — визнає вона.

Кіберзлочинці постійно вдосконалюють та змінюють методи шахрайства, і нині лідирують фальшиві платіжні системи. Їх спеціально просувають, аби пошуковими видавали їх вище за справжні. А довірливі юзери потрапляють у пастку, коли залишають на таких ресурсах свої фінансові реквізити. Торік у людей видурили майже 700 мільйонів гривень. І хоч шахрайських операцій лише 25 на мільйон, ця частка має тенденцію до зростання. Тому банки та фахівці з кібербезпеки знову і знову нагадують: банк ніколи не питає номер картки, пін-код та інші коди й конфіденційну інформацію власника картки.

Источник: tsn.ua