Європейська комісія сьогодні представила пропозиції з перегляду Спільної сільськогосподарської політики ЄС, які мають на меті уточнити правила використання сільськогосподарських земель, підвищити підтримку господарств, підвищити рівень доходів фермерів та забезпечити для них більш справедливе місце у структурі споживання сільськогосподарської продукції.

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена на сайті Європейської комісії.

«У виконання своїх зобов’язань із полегшення адміністративного навантаження для фермерів ЄС, Європейська Комісія сьогодні запропонувала переглянути певні положення Спільної сільськогосподарської політики ЄС (САР), з метою її прощення та продовження водночас потужної, сталої та конкретної політики у сфері сільського господарства й продовольства ЄС», — йдеться у повідомленні.

Як зазначається, ці пропозиції стали прямою відповіддю на сотні запитів від представників фермерських організацій та країн-членів в рамках короткострокових зусиль Єврокомісії зі спрощення природоохоронних вимог до використання земель та адміністративних правил ведення господарства. Ці пропозиції мають бути ухвалені на рівні Європейського парламенту та Ради ЄС.

Читайте також: Туск повідомив про поступки фермерам у Європейському зеленому курсі

Як зазначається, протягом першого року імплементації Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки європейські фермери постали перед труднощами у виконанні певних стандартів, які були прийняті для досягнення природоохоронних та кліматичних цілей, так званих «добрих сільськогосподарських та екологічних умов (GAEC — good agricultural and environmental conditions), які прямо впливають на розміри виплат, які нараховуються для європейських фермерів в рамках САР. Єврокомісія запропонувала змінити певні правила з виконання згаданих природоохоронних умов.

Зокрема, фермери, як і раніше, будуть зобов’язані зберігати існуючі деталі ландшафту (наприклад, посадки або окремі дерева), але вже не будуть зобов’язані відносити мінімальну частину сільськогосподарських земель до так званих «непродуктивних зон». Натомість їм пропонується на добровільній основі залишати певну частину таких земель без обробки, для збереження довкілля, та отримувати за це додаткову фінансову підтримку в рамках екологічних схем, які мають запропонувати країни-члени. Таким чином європейські фермери зможуть робити свій внесок у збереження довкілля, без втрати фінансових надходжень. На компенсацію таких добровільних природоохоронних дій передбачається виділення 32 відсотків від загального бюджету Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки (близько 98 мільярдів євро).

Більша свобода надається фермерам у ротації сільськогосподарських культур, для яких використовуються продуктивні землі, з урахуванням стратегії диверсифікації врожаю в рамках Спільної сільськогосподарської політики, виходячи із реальних природніх умов (наприклад, багаторічної посухи або систематичних сезонних злив).

Країнам-членам надається більша свобода у запровадженні виключень з дотримання природоохоронних вимог для певних територій або земель, якщо такі місця зазнали зовнішніх впливів, наприклад, пошкодження хижаками або інвазійними рослинними культурами. Такі виключення мають бути обмеженими по часу, та діятимуть на період, необхідний для вирішення існуючих проблем. Тимчасові виключення з екологічних правил можуть також застосовуватися національними урядами на випадок надзвичайних природних умов, які впливають на сільськогосподарське виробництво.

Читайте також: У Празі під час протестів фермери розкидали гній перед будівлею уряду

Нарешті, Єврокомісія запропонувала виключити з системи контролю та штрафних стягнень за недотримання екологічних вимог невеликі фермерські господарства із земельними ділянками до 10 гектарів. Цей захід має значно полегшити адміністративне навантаження на фермерів, оскільки на такі господарства припадає близько 65 відсотків від загальної кількості господарств, які користаються перевагами Спільної сільськогосподарської політики.

Як вже повідомлялося, нещодавно у більшості країн Євросоюзу відбулися масові протести фермерів проти положень Спільної сільськогосподарської політики ЄС, зокрема, у сфері охорони довкілля та реалізації «зеленої» трансформації, які обмежували обсяг виплат для фермерських господарств та, на думку фермерів, підривали їх конкурентоспроможність у порівнянні із сільськогосподарським виробництвом у третіх країнах