В рамках 14-го пакета санкцій проти Росії, ухваленого сьогодні Радою міністрів ЄС, передбачене цільове застосування обмежувальних заходів проти 61-ї компанії, що належать третім країнам.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Європейської ради.

«Рада ЄС додала 61 установу до переліку тих, хто прямо підтримував військовий та промисловий комплекс Росії у війні проти України. Вони будуть суб’єктами більш жорстких експортних обмежень відносно використання товарів та технологій подвійного призначення, а також стосовно товарів і технологій, що можуть сприяти посиленню російського сектору оборони і безпеки», — йдеться у документі.

Як зазначається, деякі з цих установ розміщені у третіх країнах (Китай, Казахстан, Киргизстан, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати) та були залучені до обходження торговельних обмежень та до поставок «чутливих» предметів, що використовувалися, наприклад, для виробництва дронів або матеріальної підтримки військовим операціям Росії.

Сьогоднішнє рішення Ради ЄС розширює перелік «заборонених» предметів, що можуть сприяти технологічному посиленню сектору оборони й безпеки Росії, зокрема, за рахунок додання певних механізмів та засобів, транспортних засобів, що підпадають під категорію «всі дорожні автомобілі».

Подальші обмеження введені на експорт в Росію інших видів продукції, що можуть сприяти розвитку російських промислових спроможностей, включаючи хімічні речовини, марганцеві руди, компоненти рідкоземельних матеріалів, пластикові вироби, екскаваторні механізми, монітори та електричне обладнання. Крім того, введені подальші обмеження на імпорт з Росії гелію, що є джерелом суттєвих фінансових надходжень для путінського режиму.

За ухваленим рішенням, Ліхтенштейн увійшов до числа країн-партнерів ЄС, які застосовують пакет обмежувальних заходів проти імпорту з Росії заліза та сталі, на рівні із санкціями, які застосовуються Євросоюзом.

Як повідомлялося, від початку російської агресії проти України ЄС надає Україні значну економічну, політичну й фінансову допомогу, проводить послідовну політику із застосування економічних та індивідуальних санкцій проти країни-агресора, а також вживає заходи для уникнення обмежувальних заходів третіми країнами та компаніями.