Укрінформ наводить повний текст виступу Президента України Володимира Зеленського на урочистому засіданні парламенту Канади.

Пані та панове!

Дорога Канадо!

Перш ніж почати, хочу нагадати один факт. Цей факт дуже важливий, щоб зрозуміти і Україну, і Канаду. І те, що ми повинні зробити. Зробити разом.

1983 рік. Місто Едмонтон, історія якого так тісно переплетена з долею України та канадської української громади.

Того року і саме в Едмонтоні був встановлений перший у світі монумент жертвам Голодомору. Дуже дякую! Встановлений у пам’ять про геноцид проти українського народу. Геноцид, що був здійснений за наказом із Москви.

Перший у світі такий монумент. В Україні тоді не було монументів жертвам геноциду українців. Бо Україну тоді контролювала Москва.

Цієї осені минуло вже 40 років від того першого й такого важливого вшанування жертв Голодомору. За цей час багато що змінилося. Україна здобула незалежність. Україна відновлює власну історичну пам’ять. І вже десятки інших держав – їхні парламенти, уряди – визнали Голодомор геноцидом українського народу. Лише за один цей рік є вже 11 таких визнань. І я впевнений, що світ – увесь світ – визнає правду про Голодомор.

Але є те, що не змінилося ані за 40 років, ані за 90 років, які минули з часу Голодомору. Москва зараз, як і завжди, прагне контролювати Україну. Та не відкидає жодних засобів, зокрема геноциду. Саме геноцидом є те, що російські окупанти роблять з Україною.

І коли ми прагнемо перемогти, коли звертаємося до світу по підтримку, йдеться не про якийсь там «просто конфлікт». Йдеться про порятунок мільйонів людей.

Буквально фізичний порятунок. Звичайних чоловіків і жінок, дітей… Наших родин. Цілих спільнот. Цілих міст. Знищення Росією Маріуполя, чи Волновахи, чи Бахмута, чи будь-якого іншого міста чи села в Україні не має залишитися непокараним. Життя й справедливість повинні перемогти – скрізь в Україні, для всіх українців.

Цю російську агресію треба закінчити нашою перемогою, щоб ніколи більше Росія не повернула й не могла навіть спробувати повернути геноцид в Україну. Москва має програти раз і назавжди. І вона програє!

Шановні спікери! Увесь парламент Канади!

Джастіне, пане Прем’єр-міністре! Пані та панове урядовці!

Шановні представники громад і міст!

Усі громадяни Канади!

На мій погляд, однією з найбільш визначальних рис вашої держави є те, що справедливість – не порожнє слово для Канади.

Інший надзвичайно вагомий факт про вас – ви ніколи, ніколи не робите політичну ставку на ненависть і ворожнечу. Ви завжди на світлому боці історії.

І в час Першої світової війни, і в час між тими страшними війнами, і в час Другої світової війни, і в час холодної війни – ви завжди захищали свободу. Ви захищали справедливість.

Я не сумнівався в тому, що ви оберете сторону свободи та справедливості й тоді, коли Росія пішла повномасштабною війною проти України. Дякую.

Але ніколи не буває так, що достатньо лише обрати правильну сторону.

Треба ще й уміти бути лідером. Ви вмієте. Я дякую вам за це, Канадо!

Дякую за політичну підтримку для України. Це справді лідерська підтримка, яка має глобальне значення.

Бо коли ви за щось боретесь, коли ви боретеся за світле в людській природі, помилкова нейтральність інших щодо такої боротьби починає виглядати очевидно аморальною.

Коли бачиш справжніх лідерів, у всіх інших, хто боїться бути справжнім, говорити, боротися, залишається тільки два варіанти. Або ти змінюєшся, або тебе зневажають.

Я дякую вам, Канадо, за те, що для багатьох у світі ви є саме таким взірцем – взірцем, який спонукає інших захищати життя.

Канадська підтримка зброєю й обладнанням для України дала нам змогу врятувати вже тисячі життів. Це й ППО, і бронетехніка, і снаряди для артилерії. І дуже вагома допомога в розмінуванні. Дякую! 

Канадське лідерство в санкціях проти Росії за цю війну й терор справді спонукає інших у світі наслідувати ваш приклад.

Я особливо вдячний вам за надзвичайно сильну, на сто відсотків лідерську підтримку українського руху в НАТО.

За вашу потужну участь у тренуванні наших воїнів. Це дуже важливо. Це вже традиція, коли Канада тренує тих, хто захищає світ. Тисячі й тисячі пілотів у час Другої світової війни. Тисячі й тисячі українців зараз. Це те, без чого перемог не буває, – тренування. Дякую вам за це!

Дякую за економічну підтримку. За допомогу Україні позбутися залежності від російського ядерного палива. І це прогрес не лише для нас.

Україна й Канада разом, разом із партнерами та друзями демонструють усім, що цілком реалістично повністю позбутися зв’язку із сумнівними російськими атомними технологіями.

Окрім суто технологічної небезпеки, російська атомна галузь служить і московській політичній експансії. Росія використовує атомні технології та будівництво атомних станцій – як газ і нафту – для політичних атак проти суверенітету інших націй. Росія намагається ламати суверенітет інших шляхом своїх маніпуляцій енергоресурсами. Всіма енергоресурсами. Тому що більше народів будуть вільними від російських енергоресурсів, то швидше енергія у світі знову стане лише енергією – лише ресурсом, а не зброєю проти суверенітетів.

Ще один важливий напрям нашої співпраці. Буквально справедливість.

Сьогодні на переговорах із Джастіном, з паном Прем’єр-міністром, ми обговорили канадську ініціативу для G7 посилити роботу для конфіскації російських активів. Кошти, які Росія та її поплічники витрачають на війну, мають бути спрямовані на справедливу компенсацію збитків, завданих війною й терором.

Активної та глобальної роботи потребує також справедливе притягнення Росії до відповідальності за сам злочин агресії та за абсолютно всі злочини – наслідки агресії: від кожної смерті через війну до всіх фактів депортації наших людей. Дітей і дорослих. Кожне життя потребує захисту. Кожна нація, яка зазнала нападу, потребує забезпечення справедливості.

Це й світу потрібно.

Щоб інші потенційні агресори бачили, що війна для агресора закінчується вироками.

Я закликаю вас, Канадо, поширювати своє вміння бути лідерами й на інші країни, особливо в цьому питанні – щодо справедливості, щодо засудження за агресію, щодо компенсації збитків за агресію, щодо того, аби агресор відчув, якою сильною є справедливість.

І понад усе я хочу подякувати вам, Канадо, за суто людське – за те, що ви допомагаєте українцям почуватися як удома, коли вони тут, у Канаді. Дякую вам.

Це не просто спадок історії. Це спадок характерів.

Канадська українська громада – це мільйони українських доль, які стали долею Канади з усім розмаїттям її спільнот.

Волелюбність. Сміливість. Таке особливе наше внутрішнє відчуття справедливості. Уміння наших людей принести затишок усюди, куди вони приходять, будувати й творити, а не руйнувати чи принижувати.

Українські прапори в Канаді – це вже така ж повсякденна деталь життя, як і абсолютна довіра до Канади в Україні. Насправді ця близькість дає багато відповідей, зокрема відповідей на питання про цю війну.

Чи можемо ми здатися? Ні.

Чи можемо ми зрадити те світле, що є в людській природі? Ні.

Чи можемо ми змиритися зі злом? Ні.

Чи можемо ми дозволити, щоб наша ідентичність була стерта? Ні.

Україна й Канада однакові – ми стоїмо і боремося за життя.

Україна, а не геноцид вийде переможцем із цієї війни. Люди будуть переможцями, а не Кремль. Свобода буде переможцем. Справедливість буде переможцем. Ви можете точно знати це про нас, бо точно знаєте про себе, що ви ніколи не підкорилися б злу.

Я дякую вам, Канадо!

І хай одного дня в Едмонтоні, як і в інших містах світу, як і в містах України, постане монумент на честь перемоги нашого народу в цій війні. Нашої з вами спільної перемоги.

З вами – народом Канади, з усіма вашими громадами, з усією вашою спадщиною, спадщиною добра.

Пані та панове!

Сьогодні ми з моєю прекрасною першою леді мали честь зустрітися з Генерал-губернаторкою Канади високоповажною Мері Саймон. Вона навчила мене слова зі своєї рідної мови: «ajuinnata». Вона сказала, що це слово означає не здаватися, залишатися сильним попри все. Так і буде.

Ajuinnata, Канадо! Ajuinnata, Україно!

Слава Україні!

Фото: ОП