В Анкарі відбувся тренінг «Виклики дезінформації та протидія їм у гібридній війні: приклад України».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, в межах заходу українські експерти з протидії російській пропаганді говорили про поширення Росією фейкових новин та їх вплив, методи російської пропаганди в Туреччині, важливість фактчекінгу та освіти населення за напрямом свідомого споживання інформації.

“Російська агресія проти України спричинила дуже багато змін у нашому житті. І перше, що було, окрім танків, дезінформація, маніпуляції інформацією. І всі ці методи Росія відшліфувала до ідеалу. Перед початком широкомасштабного вторгнення Росія вже створила мережу своїх інформаційних впливів та ефективно використовувала дезінформацію як знаряддя війни”, — сказав посол України в Туреччині Василь Боднар.

Дипломат наголосив на тому, що країни повинні вчитися спільно протидіяти таким загрозам, оскільки через інформацію Росія поширює хаос.

“Туреччина є важливим геополітичним гравцем у регіоні, яка має вплив на процеси в Чорноморському регіоні та на Близькому Сході. Правильне розуміння процесів в Україні і війни, яку Росія розв’язала проти України, без спотворених російською пропагандою фактів, є вагомою передумовою для формування об’єктивної позиції як Туреччини, так і міжнародної спільноти щодо цієї агресії. Це також сприятиме зміцненню міжнародної солідарності з Україною та підтримці зусиль, спрямованих на досягнення миру та стабільності в регіоні”, — сказала у вступному слові голова Української спідки в Анкарі Ірина Амбаркютюкоглу.

Експертка проєкту StopFake, аналітикиня у європейському проєкті ATHENA з протидії російським інформаційним загрозам (FIMI) Маріанна Присяжнюк розповіла про особливості наративів, механізмів роботи російської пропаганди в Україні, методи протидії та досвід України в цьому.

В Анкарі провели тренінг з протидії російській пропаганді та дезінформації / Фото: Ольга Будник

“Враховуючи ресурси, що залучає Росія, може видаватися, що її пропаганді майже неможливо протидіяти. Але це не так. Її можна побороти оперативністю та креативністю. Ми спостерігаємо наступне: вони успішні там, де в них є апробовані та верифіковані методички, а от мислення “за межами”, де бракує досвіду, має певне “буксування”. Але системність, фінансування, розгалужена мережа агентів впливу — це їхня сильна сторона. І це дає їм можливість не лише продукувати інформаційні приводи на рівні джерел інформації, а й створювати їх на різних рівнях”, — сказала Присяжнюк.

Експертка поділилася прикладами російської пропаганди, зокрема націленими проти українських біженців у країнах Європи, на перешкоджання надання допомоги Україні партнерами, формування негативного образу України та українців, виправдання початку широкомасштабної агресії Росії проти України та інші.

Читайте також: США і Польща допоможуть Україні протидіяти кремлівській дезінформації

Фактчекерка та медіаналітикиня українського проєкту StopFake Оксана Полулях розповіла про те, як кремлівські пропагандистські наративи змінювалися з 2014 року та роботу фактчекерів в умовах війни.

Вона наголосила, що населення має свідомо ставитися до інформації, і відзначила необхідність розбудови партнерства між суспільством та великими технологічними кампаніями, зокрема Meta, Google. Завдяки такому партнерству, на її переконання, можна більш ефективно протидіяти викликам в інформаційній сфері в умовах кризових ситуацій.

Викладачка Стамбульського університету, науковиця, депутатка Меджлісу кримськотатрського народу Гаяна Юксель розповіла про джерела російської пропаганди в Туреччині на прикладах оприлюднених матеріалів, що містять дезінформацію та фейки.

“Пропагандистській та дезінформаціній діяльності надають великого значення ще з часів Російської імперії, виділяють на неї великі бюджети. Тому їхні загрози та вплив точно не слід недооцінювати… В інформаційному просторі Туреччини використовуються як різні методи, так і різні платформи, концепції формати, аби максимально досягти цільової аудиторії та мами максимальний вплив”, — сказала Юксель.

Читайте також: Німеччина створила спецвідділ для протидії російській дезінформації

Власна кореспондентка Укрінформу в Туреччині Ольга Будник виступила модераторкою заходу та розповіла про досвід агентства у фактчекінгу, зокрема навчання на основі досвіду відомих західних агентств, створення групи фактчекінгу у Головній редакції зарубіжної інформації та іномовлення Укрінформу. А також представила окремі результати роботи цієї групи, зокрема стосовно Туреччини та регіону.

Участь у заході взяли представники турецьких та іноземних ЗМІ в Туреччині, експерти, дипломати, представники української та кримськотатарської громад.

Як повідомляв Укрінформ, правоохоронні органи України почали розслідувати та переслідувати кібератаки з боку Росії як воєнні злочини.