Як передає Укрінформ, про це свідчать результати соціологічного дослідження до Дня Незалежності «Уявлення про патріотизм та майбутнє України», яке провела Соціологічна група Рейтинг 16-20 серпня 2023 року.

Як зазначається, економічне зростання є об’єднувальним фактором для 30% опитаних, мова – 25%, вступ до ЄС/НАТО – 20%, єдність політиків – 15%, культура – 13%, історія – 9%, повернення біженців і релігія – по 4%, спортивні перемоги – 1%.

Ті, хто проживають в Україні, потенціал об’єднання частіше вбачають у перемогах ЗСУ. Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном набуває ваги чинник відбудови та взаємної допомоги. Культура і повернення біженців – важливі фактори об’єднання для тих, хто проживає зараз за кордоном, йдеться в дослідженні.

Наймолодші частіше обирали взаємодопомогу та культуру. Відбудова та економічне зростання є важливими для молоді і середнього віку. Найстарші частіше відзначали перемоги ЗСУ, мову, вступ до ЄС/НАТО та політичну єдність.

Для мешканців півдня, сходу і Донбасу вагомими об’єднувальними факторами є відбудова країни, взаємодопомога та повернення біженців. Для жителів заходу, Галичини – мова. Вступ до ЄС/НАТО є однаково важливим як для заходу, Києва, так і для Донбасу.

Ті, хто спілкується у побуті лише українською, частіше відзначали фактор мови. Перемоги ЗСУ та вступ до ЄС/НАТО частіше обирали ті, хто говорять українською або двома мовами.

Для тих, хто говорить російською, об’єднувальним чинником є економічне зростання. Відбудову та взаємодопомогу також частіше обирали ті, хто спілкується російською та двома мовами. Для україномовних – це частіше мова, євроінтеграція та перемоги ЗСУ.

Найбільшими загрозами роз’єднання українців можуть стати політичні конфлікти (62%) і взаємні звинувачення (59%). Економічну кризу як негативний чинник назвали 35%, відсутність відбудови, масовий виїзд українців за кордон, відмова від вступу до ЄС/НАТО вказали 20-22%, поразки ЗСУ, мова – 18-19%, релігія – 12%, історія і культура – 1-2%.

Ті, хто проживають в Україні, загрозу роз’єднання частіше вбачають у масовому виїзді українців та поразках ЗСУ. Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном таким чинником є відсутність відбудови. Взаємні звинувачення та мова – більший тригер до роз’єднання для біженців за кордоном та російськомовних.

Для молоді і людей середнього віку факторами роз’єднання відносно частіше є економічна криза, масовий виїзд співвітчизників та мова. Для найстарших таким є відмова від вступу до ЄС/НАТО.

Мешканці сходу і Донбасу частіше говорять про загрозу взаємних звинувачень, жителі заходу мають побоювання щодо відмінностей в релігії, мешканці Галичини – щодо мови.

Опитування проводилося методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Анонімне онлайн-інтерв’ю було проведене Соціологічною групою Рейтинг на платформі Rating Online. Вибірка випадкова, респонденти отримували запрошення через месенджери та соціальні мережі.

Структура масиву відображає структуру населення України станом на початок 2022 року (згідно з актуальними даними Державної служби статистики України). Вибіркова сукупність становить 6050 респондентів, у т.ч.: 700 респондентів – внутрішньо переміщені особи, які на даний момент перебувають на території України; 750 респондентів – біженці з України, які перебувають за кордоном. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для усього масиву даних становить не більше 1,5%; для підмасивів (ВПО та біженці) – не більше 4%.

Фото: t.me/V_Zelenskiy_official