Генеральний прокурор України Андрій Костін окреслив чотири правові напрямки, які прокуратура використовує як на національному, так і міжнародному рівні, для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини проти українських полонених та цивільних заручників. 

Про це Костін розповів у виступі онлайн на панельній дискусії в Раді Європи, де обговорювали механізми подальшого тиску на РФ для визволення українських полонених, передає кореспондент Укрінформу.

«Перш за все це ефективне, сильне та надійне розслідування цих справ нами, українською владою. Ми досягли прогресу у виявленні 347 підозрюваних, пред’явлені звинувачення 258 особам та засуджено 97 осіб у справах катувань і жорстокого поводження з українськими цивільними особами та військовополоненими», — заявив Костін.

Однак, за його словами, це лише верхівка айсберга, тому що до тисяч подібних випадків у правосуддя немає доступу, оскільки вони відбуваються на тимчасово окупованих територіях та проти осіб, які утримуються в російському полоні. Для ефективного розслідування усіх інцидентів знадобляться десятиліття.

«Другий вимір стосується зусиль, що докладаються міжнародними судами. Хоча судові міждержавні трибунали не мають юрисдикції розглядати справи, пов’язані з тортурами, зловживаннями та смертями українських в’язнів, ми активно співпрацюємо з Міжнародним кримінальним судом, який вже видав шість ордерів на арешт керівництва Росії за підозрами у скоєнні ними злочинів проти людяності», — зазначив він.

На його думку, МКС може відіграти вирішальну роль у цій справі, притягнувши до відповідальності головних винуватців.

Важливими для подальших судових розслідувань є також документація та моніторинг, які здійснюються як Україною, так і міжнародними організаціями.

«Україна неодноразово документувала порушення з боку Росії проти українських військовополонених та цивільних осіб, зокрема останній раз — на 57-й сесії Ради ООН з прав людини, а також завдяки зусиллям Спеціального доповідача ООН з питань катувань», — зазначив Костін.

Робота, яку проводять міжнародні організації зі встановлення фактів та моніторингу, дозволяє забезпечити реагування на міжнародному рівні, ці висновки також використовують в ході національних розслідувань.

«Третій важливий аспект — це горизонтальна співпраця з третіми країнами через Спільну слідчу групу, а також на двосторонньому рівні. Понад 20 держав розділяють між собою тягар розслідування міжнародних злочинів, скоєних в Україні. Ми вже маємо успішні справи у Сполучених Штатах та Швеції, які стосуються, зокрема, жорстокого поводження в місцях позбавлення волі з боку російських збройних сил», — розповів Генеральний прокурор.

Останнім, четвертим аспектом, на його думку, є ефективне запровадження та використанням режиму санкцій як засобу запобігання майбутнім катуванням і жорстокому поводженню з українськими цивільними особами та військовополоненими.

Читайте також: Голова мережі ПАРЄ з питань українських дітей: Маємо об’єднати зусилля всіх країн для тиску на РФ

Як повідомляв Укрінформ, про тортури українських цивільних та військовослужбовців, які опинилися в полоні РФ, розповідали у Страсбурзі на полях осінньої сесії ПАРЄ.

Під час панельної дискусії правозахисники, депутати та посадовці обговорювали, які ще механізми міжнародна спільнота може залучити для тиску на РФ та визволення десятків тисяч українських полонених.