Китай запустив зонд на зворотний бік Місяця
Китай у п’ятницю, 3 травня, запустив місячний зонд «Чан’е-6» (Chang’e-6), який уперше в історії людства має зібрати й доставити на Землю зразки породи з поверхні зворотного боку Місяця.
Про це повідомляє CGTN, передає Укрінформ.
Ракета-носій Long March-5 Y8 із космічним апаратом на борту стартувала з космодрому Веньчан на узбережжі південної острівної провінції Хайнань о 17:27 за місцевим часом (12:27 за Києвом).
Приблизно через 37 хвилин після старту «Чан’е-6» відокремився від ракети та вийшов на заплановану орбіту між Землею і Місяцем.
Місія «Чан’е-6» складається з орбітального апарату, посадкового модуля і пристрою для доставки зібраних зразків із поверхні супутника на орбітальний апарат.
Передбачається, що після досягнення Місяця посадковий модуль здійснить посадку на зворотному боці, впродовж 48 годин після приземлення збиратиме роботизованою рукою каміння та ґрунт із поверхні Місяця та зразки його глибших шарів за допомогою бура й паралельно проводитиме науково-дослідні роботи.
Науковці сподіваються, що зонду вдасться зібрати не менше 2 кг зразків породи, після чого їх буде запечатано в контейнері й інший апарат доставить їх на орбітальний супутник, який вирушить назад до Землі й приземлиться в пустелі автономного району Внутрішня Монголія на півночі Китаю.
За розрахунками Національного космічного управління КНР, весь політ триватиме близько 53 днів.
У повідомленні зауважується, що зображення дистанційних зондувань показують, що повернута до Землі й протилежна сторони Місяця дуже різні.
Читайте також: Китай доставить на Землю зразки породи зі зворотного боку Місяця
Ближня сторона відносно рівна, тоді як дальня густо всіяна ударними кратерами різного розміру і має набагато менше місячних морів, ніж ближня сторона. Вчені припускають, що місячна кора на зворотному боці набагато товща, ніж на ближньому, але чому це так, залишається загадкою.
Щоб налагодити зв’язок між Землею та зондом на зворотному боці Місяця, на початку цього року Китай відправив супутник-ретранслятор «Цюецяо-2» (Queqiao-2, з китайської «Сорочий міст-2») на місячну орбіту.
Як повідомляв Укрінформ, троє астронавтів китайської пілотованої місії «Шеньчжоу-17» (Shenzhou-17), які шість місяців провели на орбітальній станції «Тяньгун» (Tiangong), успішно повернулись на Землю і прибули до Пекіна.
Фото: Сіньхуа