Справжній творець постійно черпає натхнення в навколишньому світі. Художниця Снежанка Спасова Ніколова, яка зараз мешкає в Італії, не лише підживлюється благотворною енергією сонячного півострова, а й використовує у творчості автентичні природні матеріали. Завдяки солі з Марсали, з’явилася одна із найяскравіших робіт талановитого автора.

-Що ви використовуєте для створення своїх картин у техніці батік?

— Я працюю у змішаній авторській техніці контрасту відбілювання та затемнення на екологічній органічній тканині за допомогою підручних утилізованих матеріалів. Для творів використовую не лише шовк, а й бавовну, шерсть, льон, полотна з конопель та апельсинових скоринок – головне, щоб матеріал був натуральний. Також пускаю у справу звичайні предмети, які вже відслужили свій термін і придатні для утилізації: трафарети, мочалки, палички, голки, цвяхи, столові прилади. Для ефекту реакції поряд з фарбами застосовую кисневмісний відбілювач, морську сіль, садові добрива (сечовину), рідке мило, парафін, віск, оцет, спирт, очищений бензин та інше.

-Де ви черпаєте натхнення?

-Саме місце перебуття дає необхідний заряд енергії та настрій для творіння. Італія наповнена емоціями та позитивними мотивами для творчості — невипадково ця країна має неймовірну художню історію, і багато майстрів з усього світу спеціально приїжджали сюди, щоб надихатися та творити. Тут майже немає похмурих днів, немає сірості та засмучення. Коли ти прокидаєшся вранці, хочеться сміятися, співати та творити. В Італії прекрасний клімат й багата природа: тут є ліси, гори, рівнини, що квітнуть, та море з мільйоном приголомшливих відтінків. Все навколо покликане допомогти художнику, підштовхнути його до створення, насолоди творчістю та новим креативним відкриттям.

— Як ви вважаєте місце перебування художника впливає на картини?

— Звичайно, доведись мені жити на півночі, а не на півдні Європи, я напевно використала б набагато менше яскравих, насичених фарб. Я беру натхнення не лише від внутрішнього, а й від зовнішнього світу.

— Одна з ваших картин з’явилася не лише під впливом навколишньої краси, а й за допомогою місцевих природних мінералів, розкажіть про неї.

— Нещодавно я була в подорожі Сицилією, і саме там переконалася в думці, що як художник, перебуваю на правильному шляху. Мене вразила кольорова пишність діючих соляних копалень, на яких добувають сіль уже тисячу років. Сьогодні там зберігається виробництво, причому всі операції виконуються методами, які застосовувалися упродовж сотень років. Сіль, здобута ручним способом, дуже концентрована і має гранули розміром до сантиметра. Кожен її кристал неповторний, і це має величезне значення для техніки батік. Копі розділені на безліч сегментів і кожен із них має власний відтінок рожевого – від пурпурового до жовтуватого. Навіть фламінго, які мешкають там і харчуються місцевими креветками, стають рожевими. Я такої краси ніколи не бачила, це настільки вразило мене, що за підсумками поїздки я написала картину «Сольові копальні Марсала, Сицилія. Захід сонця».

— Хто із сучасних батикістів вам подобається, чия творчість імпонує?

— Своїми ідейними натхненниками вважаю відомого канадського художника Габріеля Даніеля Жана-Баптіста, а також американського майстра Джонатана Еванса. З останнім я навіть спілкуюся особисто — ми познайомилися через соціальні мережі, коли Еванс помітив мою роботу на сторінці і приємно відгукнувся про її ідею, стиль і техніку виконання.

— У чому ви бачите свою місію?

— Моя мрія як художника — не лише постійно вдосконалюватись в умінні показувати людям красу навколишнього світу, а й доносити їм інформацію про те, що зміни у кращому напрямі залежать від сьогоднішніх рішень кожної людини. Тільки нам вирішувати, яким буде світ, чи зможе нинішнє покоління зберегти красу не лише в мистецтві, а й наяву. Мій світогляд це — smart green, щасливе майбутнє, де кожен вкладає всі свої вміння та таланти для загальної гармонії. І моя місія сьогодні полягає у тому, щоб настало саме таке завтра.

Розмовляла Ірина Федоренко SEMIRA, арт-експертка, кураторка, художниця.