Зустріч президента Петра Порошенка та канцлера Німеччини Ангели Меркель у Берліні мала велике значення, перш за все, тому що зараз буде розглядатися питання продовження санкцій проти Росії Європейським Союзом. Також цю зустріч слід розглядати у контексті інших подій, насамперед виборів у Франції та обрання президентом Емануеля Макрона (тобто змінилася одна із ключових фігур «нормандського формату»), а також майбутніх самітів «Великої сімки», «Великої двадцятки» та саміту НАТО.

Позиція Ангели Меркель значною мірою є визначальною для формування спільної позиції Європейського Союзу. Ба більше, очевидно, що в тандемі Німеччина-Франція саме Меркель відігравала ключову роль у виробленні позиції цих двох країн у «нормандському форматі».

Заявлено, що планується тристороння зустріч Меркель, Макрона та Порошенка – це дуже важливо, бо це свідчить про координацію дій між Україною та нашими західними партнерами. Тобто ми не лишаємося сам-на-сам із Росією і між нами ці дві країни Заходу – буде сформована спільна позиція трьох країн: Німеччини, Франції та України.

Все це є логічним продовженням заяв, які робила Меркель під час візиту до Сочі. Тим візитом Ангела Меркель показала, що вона готова до діалогу з Путіним, але за певних умов – за умови повного виконання Мінських домовленостей. Ба більше, у Сочі канцлер Німеччини зробила надзвичайно важливу заяву про те, що перш ніж переходити до політичних моментів, необхідно, щоб Україна отримала доступ до кордону. Звісно, ця заява була досить дипломатична, і ми не знаємо, як її трактувати, але, тим не менше, вона пролунала.

Зараз мало інформації про зміст переговорів Порошенко та Меркель, бо це була закрита зустріч. Вона відбувалася в неформальній обстановці, але це не повинно нас насторожувати – навпаки, це говорить про те, що був відвертий обмін думками.

Загальний розвиток подій показує, що позиція Росії зараз викликає велике занепокоєння на Заході, і тому, скоріше за все, санкції будуть продовжені.

Крім того, є ще один момент – американський. За умов, коли позиція адміністрації Дональда Трампа ще формується і визначається, коли відбуваються тільки пробні кроки цієї адміністрації, коли ми бачимо розгортання внутрішньополітичного скандалу у США, пов’язаного із втручанням Росії у процес виборів, – за таких умов позиція Меркель є визначальною для формулювання позиції не тільки Євросоюзу, але й спільної позиції Заходу, зокрема, «Великої сімки». Якщо в 2014 році ключову роль у запровадженні санкцій відігравали США, а вже потім до них приєдналася Європа, зокрема, і завдяки Меркель, то зараз позиція таких країн як Німеччина та Великобританія підштовхує США до більш визначеної і жорсткої позиції.