У нас нарешті з’явилося уявлення про доктрину Дональда Трампа. Перші кроки дозволяють назвати її найрадикальнішим відступом від двопартійної зовнішньої політики США починаючи з 1945 року. У колонці для Wall Street Journal директор Національної економічної ради США Гері Кон і радник з національної безпеки Герберт Макмастер заявляють, що у Трампа є чітке уявлення про те, що сучасний світ – це арена, де всі змагаються за перевагу. Високопоставлені чиновники додають: “Замість того щоб заперечувати цю стихійну природу міжнародних відносин, ми приймаємо її”.

Але стихійний аспект існує протягом тисячоліть. Історія людства – це історія змагань і конфліктів. І зовнішня політика США багато в чому відображає таку особливість. Америка має у своєму розпорядженні найбільший військовий і розвідувальний апарат, війська і бази в десятках країн по всьому світу. Не схоже це на опис країни, яка не знає, що таке політична і військова конкуренція.

Але в 1945 році світ змінився. Після двох воєн, які забрали життя десятків мільйонів людей, після фізичного спустошення більшої частини Європи і Азії Сполучені Штати намагалися вибудувати нову міжнародну систему. Були створені інститути, правила і норми, що заохочують до мирного врегулювання розбіжностей – шляхом перемовин, а не війни. Була вироблена система, коли світова торгівля і комерція вели до процвітання всіх. Були створені механізми управління тими глобальними проблемами, які жодна країна не могла вирішити.

Читайте також: Трамп и Клинтон продолжают борьбу вокруг российского вопроса

Система працювала неідеально. Радянський Союз і його партнери спочатку відкинули більшість цих ідей. Багато країн, що розвиваються прийняли систему лише частково. Але Західна Європа, Канада і Сполучені Штати дійсно стали дивовижною зоною світу, зоною економічного, політичного і військового співробітництва. Звичайно, між ними існувала конкуренція, але вона була мирною.

В результаті виникло збірне поняття Захід, яке стало справжнім дивом. Європа, що вирвалася зі століть міжнародної конкуренції стихійного характеру, почала змагатися лише у створенні найкращих робочих місць і темпах економічного зростання, а не в анексії країн і підпорядкуванні народів.

Всі ці роки мирна зона продовжувала розширюватися, спершу включивши в себе Японію і Південну Корею, а потім і кілька країн Латинської Америки. У цієї зони завжди були конфлікти і суперечності з радянським блоком в традиційному геополітичному сенсі. Але в 1991 році Радянський Союз розпався, і нові великі учасники світової спільноти почали тяжіти до цього відкритого міжнародного порядку.

Двигуном системи завжди були Сполучені Штати, які намагалися створити щось подібне ще після Першої світової війни, але зазнали невдачі. Коли намітився кінець Другої світової, президент Франклін Рузвельт, вивчивши помилки минулого, запропонував новий набір ідей. Того разу все спрацювало.

З тих пір кожен президент незалежно від партійної приналежності визнавав, що США вдалося створити щось унікальне, що допомогло вирватися з епохи стихійних міжнародних конфліктів. За останні 25 років ця ідея об’єднала сотні мільйонів людей від Мексики до України, бажаючих стати частиною цього ліберального – тобто вільного – світового порядку.

З самого початку своєї політичної кар’єри Трамп, здавалося, навіть не чув про цю історію і не знав про ці досягнення. Він послідовно нехтує найближчими союзниками США. Він із захопленням відгукується про таких владних правителів, як Володимир Путін, Сі Цзіньпін, Абдул-Фаттах Ас-Сісі і Родріго Дутерте, але критикує демократичних лідерів Європи.

Наслідки такої позиції Трампа складно передбачити. Його дії можуть привести до повільного руйнування ліберального міжнародного порядку. Або ж стати передвісником появи нового – на чолі з Китаєм і Індією, поборниками меркантилізму і націоналізму. Інший варіант: дії Трампа зміцнять існуючий порядок, відродять Європу. Він уже зумів об’єднати континентальні європейські країни так, як не вдавалося навіть Путіну.

Читайте також: Трамп не поверил ни одному слову Порошенко и заранее смоделировал попытку традиционного украинского “кидка”…

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Європа повинна взяти свою долю у власні руки. На тому ж тижні вона провела зустрічі з прем’єр-міністром Індії і прем’єром Держради КНР. Президент Франції Еммануель Макрон встав на захист інтересів і цінностей Заходу віч-на-віч з Путіним. Саме так вчинив би в минулому президент США.

Дії Трампа не приведуть до краху західного світу, але можуть покласти край центральній ролі Сполучених Штатів в ньому.