Американці підготували дійсно дуже серйозні секторальні санкції, що насамперед охоплюють енергетичний і фінансовий сектори, зокрема й іноземні компанії, які беруть участь у великих російських проектах, наголошує у своєму блозі на “Новому часі” російський політолог і публіцист Андрій Піонтковський.

Але за всієї серйозності цих речей – це дрібниці, порівняно з розділом про персональні санкції щодо практично всього російського керівництва. Починаючи персонально з пана Путіна, який особисто згаданий у законі кілька разів.

Закон вимагає від фінансової розвідки Сполучених Штатів протягом 180 днів надати всі відомості про активи російського керівництва на Заході. По суті вся ця інформація відома фінансовій розвідці. Йдеться про її публічне оприлюднення, про заморожування цих коштів і застосування до їх власників, навіть непрямих (адже зрозуміло, що на жодних активах немає імені Путіна, але водночас усі розуміють, що активи чудового віолончеліста Ролдугіна – і є активи Путіна), законодавства США про боротьбу з відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом.

Звичайно, вони зобов'язані були робити це давно, таке американське законодавство. Але з політичних причин вони не були готові таким чином загострювати відносини з російською верхівкою. Це удар в саму серцевину російської політичної системи. Це не тільки загроза активам російської верхівки зі списку Forbes 100 російських мільярдерів. Це загроза активам тих, кого не згадують у таких списках, загроза всьому політичному керівництву країни.

Не всі ще зрозуміли, що ж насправді сталося. Все політичне керівництво РФ оголошено злочинним угрупованням. До них зараз застосували формулу знаменитого радянського прокурора Руденка на Нюрнберзькому процесі, коли він сказав про верхівку гітлерівської Німеччини: “Злочинці, які заволоділи державою і перетворили державу на інструмент своїх злочинів”. Ось це і зробила російська клептократия.

Що цікаво. Це закон проти нової “осі зла” – Росії, Ірану і Північної Кореї. Але проти верхівки Ірану і Північної Кореї такі заходи не передбачені. Тому що хоча вони й останні покидьки, але не тримають своїх активів на Заході. І весь їхній спосіб життя, медицина, освіта дітей, нерухомість, дружини, коханки – все це не пов'язано із Заходом. Вони невразливі в такій мірі як російська верхівка. Тобто цей закон оголошує війну всьому російському керівництву, називаючи їх злочинцями, і підриває саму основу їхнього існування, яка полягає в тому, що вони грабують у Росії, а накопичують і користуються цими ресурсами на Заході.

Що ж до відповідей Кремля, то вони просто смішні. Ось ця гучна фраза Путіна про висилку 755 дипломатів – це нісенітниця. Зі 1200 співробітників американських посольств і консульств у Росії, більшість – російські громадяни. Виходить, як і з продуктовими санкціями – удар припаде на російських громадян.

Щодо можливості подальших санкцій, то дуже показовим було вчорашнє, 30 липня, інтерв'ю Путіна Соловйову. Спершу він відверто визнав, що в економічній сфері Росія нічого не може протиставити США, але потім недвозначно погрожував ускладненнями у військово-політичній сфері. Йдеться про підвищення рівня ескалації конфлікту із Заходом і в Україні, й на Близькому Сході. Але рішучість американського істеблішменту, яка підтверджується одностайним голосуванням і характером персональних санкцій проти керівництва Росії, показує, що подібна ескалація викличе просто нищівну відповідь.

Не можна також забувати про пропагандистське розігрування карти невдоволення Німеччини новими американськими санкціями. Цю тему активно обговорюють на російському телебаченні. Але зрозуміло, що Німеччина та Сполучені Штати залишаться союзниками й у процесі переговорів знайдуть вирішення ускладнень, що виникли.