Рідко коли вдається проілюструвати на конкретних прикладах те, як САП зливає окремі справи НАБУ. Але є кейси, де все очевидно: і затягування з боку прокурорів видно неприхованим оком, і завідомо хибна юридична тактика підтверджується програшем САП у судах.

Візьмемо кримінальну справу НАБУ про розтрату коштів держпідприємства, підконтрольного Фірташу – Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).

НАБУ звинувачує фірташевського директора ЗТМК Володимира Сивака у розтраті майже 500 мільйонів гривень, які мали бути витрачені на модернізацію комбінату, а пішли – “на користь третіх осіб”. 9 місяців тому НАБУ завершило розслідування у цій справі і склало обвинувальний акт. САП віднесла справу в суд – Печерський. Ми публічно попереджали Холодницького про те, що процесуальний керівник у провадженні – Ольга Яровая – помилилася і Печерський суд не буде слухати цю справу – не його підсудність.

У САП наших аргументів не почули. Сім місяців справа валялася в Печерському суді, 5 разів переносилося підготовче засідання: захисники і судді по черзі були відсутніми або хворіли.

На початку червня цього року засідання таки відбулося і… Печерський суд відмовся слухати справу директора ЗТМК! Постановив, що це – не його підсудність.

Ми говорили, що так і буде. Кримінальний процесуальний кодекс чітко визначає, який суд має розглядати справу. Це може відбуватися або за місцем вчинення злочину, або, якщо його неможливо встановити, за місцем закінчення розслідування. З публічно доступних матеріалів цієї справи (наприклад, цього рішення) зрозуміло навіть мені, що слідство встановило місце вчинення злочину – Запоріжжя.

Отже, САП мала направити справу або в Запоріжжя, що було б ризиковано, або – до Солом’янського суду Києва – за місцезнаходженням НАБУ. Те саме читаємо і в рішенні Печерського суду:

Тепер долю цього провадження вирішуватиме Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. З великою вірогідністю, справу перекинуть Запорізьким судам – на вотчину Фірташа. Малоймовірно, що підготовче засідання розпочнеться протягом найближчих півроку.

7 місяців згаяла прокурор САП на очікування рішення суду, яке було о ч е в и д н и м. Ми вважаємо, це було зроблено навмисно.

Час – найцінніше для захисту активів Фірташа: директора ЗТМК та самого комбінату.

Поки справа Сивака валялася в суді Печерському, у суді Господарському адвокати газового олігарха успішно доводили (рішення), що ніякої розтрати не було і Фірташ виконав перед державою всі умови, на яких купляв частку комбінату. А отже, є його законним і добросовісним співвласником.

Про цей сценарій ми теж писали і тільки після розголосу змусили САП піти в апеляцію, щоб бодай спробувати повністю повернути держпідприємство у власність держави. Інформації про результати у нас іще немає.

Якщо адвокати Фірташа виграють увесь господарьский процес до того, як розпочнеться суд над Сиваком (а це іще півроку), кримінальна справа директора ЗТМК має всі шанси розвалитися в суді: просто зникнуть підстави для притягнення його до відповідальності – збитки державі.

Сивак і далі керуватиме держпідприємтсвом, бо навіть не відсторонений від посади, а Фірташ – продовжить збагачуватися на комбінаті.

Якщо вам потрібно комусь на пальцях пояснити схему “злиття” справи, то сміливо беріть обидва провадження по ЗТМК:

_кримінальне_ щодо директора ДП ЗТМК Сивака, де прокурор САП Яровая “помилилася” з визначенням підсудності і подарувала адвокатам фірташевського менеджера 7 місяців – стільки справа без розгляду валялася в суді, що в кінці кінців відмовився її розглядати через помилку прокурора; або

_господарське_ щодо повернення комбіната в повну державну власність, де прокурори САП подарували захисту Фірташа 8 місяців: зволікали з подачею позову, подали його в неправильний суд (Київський) і отримали відмову, потім подали позов в правильний суд (Запорізький), але теж отримали відмову, ледь не провтикали її оскаржити, потім чекали на фінальне рішення… У підсумку майже рік САП і суди з’ясовують, хто має слухати справу, а самих слухань по сути – не відбуваються і невідомо коли відбудеться.

Ви чули від Холодницького під час його численних телеефірних подорожей, щоб він хвалився рухом у справі по ЗТМК? А проблемами, які виникають у судовому процесі? Отож. Бо поки піаритися на “злитих” справах собі дозволяють тільки генеральний та військовий прокурори. Але Назар Іванович швидко переймає їхню тактику і манеру поведінки. І з цим потрібно щось робити.