Проблема врегулювання україно-російського конфлікту полягає в тому, що абсолютно всі сторони вважають, що час грає на їх користь.

Росія чекає, що Україна розвалиться, або “покаїться” та буде готова до капітуляції. Ще вони чекають, що Заходу все це набридне, у них виникнуть нові проблеми, прийдуть нові люди до влади і можна буде все “порішати”.

В Україні так само чекають на зміну кон'юнктури в Росії, кризу та те, що в нових умовах Росії буде не до Ігор в велику імперію. Ну, є такі, що чекають “розпаду Росії” – але це, швидше, маргінали.

Звісно, США теж нікуди особливо поспішати.

Росія – не конкурент США. При чому – у всіх сферах.

З економічної говорити про паритет “бензоколонки” та Штатів просто смішно.

З військової точки зору це теж різновеликі одиниці.

В ідейному плані Росія може лише діставати з шафи поїдені комахами ідеї “православ'я та самодержавства”. Якщо в Росії це ще можна якось просувати, то за межами Росії ніхто і не подумає сприймати це всерйоз.

Тому в США вважають, що якщо не завтра то післязавтра Росія буде знову прохати в них про допомогу хлібом та ніжками Буша (ніжками Трампа?), і тоді вони іиславлятимуть свої умови. А коли це буде – через рік, 20 або 10 – деталі.

Тому ні в яке дипломатичне врегулювання скоро я не вірю.

Хоча про нього будуть постійно говорити, і Волкер з Сурковим зустрінеться ще не один раз.

Може, вони трохи все приморозять, але врегулювання не буде.