Ну, і ось як тут не погодитися з Трампом про “фейкові новини” і “фейкові ЗМІ”?

Нью-Йорк таймс вміщує статтю, де міститься “думка”, що Южмаш якимось чином причетний до створення двигунів для північнокорейських ракет.

Сама газета, власне кажучи, нічого не стверджує. Публікація є переказом дослідження такого собі Майкла Еллемана з такого собі Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Джентльмен все своє життя займається ядерним роззброєнням. І своє дослідження присвячує здебільшого опису технічних аспектів розвитку ракетних технологій в Кореї. При цьому він завжди вживає назву України другою через кому після Росії. І говорить лише про походження та розвиток певних технологій.

Зате журналісти Нью-Йорк таймс заповнюють усі інші пробіли між виробником в Дніпрі і пусковою установкою в Північній Кореї.

– Корея надто швидко рухається шляхом вдосконалення ракетної техніки.

– Без допомоги ззовні тут не обійшлось.

– Дизайн того, що є у корейців дуже подібний до радянських ракет.

– Раз мова йде про радянські ракетні технології, то це – Южмаш.

– А Южмаш переживає тяжкі фінансові часи. Україна корумпована, тому точно корейські ракети походженням з України.

– ООН колись повідомляв, що в Україні затримували північнокорейських шпигунів, які намагалися отримувати доступ до ракетних технологій.

Все! Бінго! Значить українці не дали у себе вкрасти, щоб потім продати Північній Кореї ракетні технології. Ну, можливо, що це зробив російський Енергомаш, але то все рівно були українські двигуни для ракет.

Ну, щоб не підставляти Білий дім, журналісти роблять реверансик, що інформації про те, що до передачі ракетних технологій корейцям причетна українська влада на чолі з Порошенком, якого нещодавно приймали у Вашингтоні, немає. Але думка така, що це українські технології чи навіть самі двигуни придбані на “чорному ринку” (ага, він якраз розміщується поруч із пташиним ринком на Куренівці) або у робітників на заводі Южмаш є.

Одним словом, публікація ця не про те, що є чи було, а про те, що думає пан Еллеман про ракетні двигуни, із щедрим додатком бездоказових здогадок журналістів з Нью-Йорк таймс. Ну, і з акцентом на Україні замість Росії, що фактично спотворює висновки доповіді, на якій і базується публікація (пан Еллеман більше говорить про роль Росії в розвитку ракетних технологій в Північній Кореї).

Ясно, що офіційна Україна повинна швидко (але й аргументовано) прокоментувати цю “маячню сивої кобили”.

P.S. Ось вам фінал-апофеоз американської аналітики (не публікація в газеті, а власне доповідь, за яку ухопилися журналісти) “Це не означає, що український уряд був причетний, і не обов'язково менеджмент “Южмашу”. Робітники об'єктів “Южмаша” в Дніпропетровську та Павлограді, ймовірно, першими зазнали наслідків економічних негараздів, що зробило їх вразливими для використання недобросовісними торговцями, торгівцями озброєннями та транснаціональними злочинцями, що працюють в Росії, Україні та інших країнах.” Цікаво, а усі робітники фабрик по випуску доларових банкнот можуть продати транснаціональним злочинцям технологію виготовлення доларового паперу і друкування на ньому грошей?

P.P.S. Друзі, я знаю, що Турчинов прокоментував. Його заяву я би назвав “відгавкнувся”. Це теж потрібно. Щось ближче до серйозної реакції міститься в заяві Южмаша. Але і цього недостатньо. І однієї лише публічної реакції недостатньо теж.