Отримав чоловік у ломбарді позичку й хизується: «Це визнання моїх заслуг!». Хоч прохачам личить скромність, навіть коли їх уклінне прохання милостиво задоволено.

Спонтанна президентська реакція на позичку також погордлива: “Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні одного мільярда доларів. Це чергове визнання українських реформ!”, – хвалиться гарант.

Меншовартість викінчена: подачка, як критерій успіху! Це – щодо логіки й самоповаги. А як з фактами?

Обіцяні реформи провалені

Респект Міністрові фінансів О. Данилюку, який оприлюднив Меморандум України та МВФ на веб-сайті міністерства.

Включно з покаянним листом Президента, Прем’єр-міністра, Міністра фінансів, Голови Національного банку до Пані Крістін Лагард Директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду.

Лист писано на колінах, не в тому сенсі, що там лежали папірці, а в тому – що так стояли автори. Запопадливість вимушена: гордість жебракам не личить, покаяння теж вимушене, бо «ми дотрималися лише 3 з 11 структурних «маяків», встановлених на період з вересня по грудень 2016 року» (підпункт 1 пункту 3). Структурні «маяки» – це реформи, які влада обіцяла, але провалила.

У 2-му пункті визнано й «неподолану корупцію», тож у 5-му благання: «просимо перевстановити – а в певних випадках також модифікувати – решту 8 структурних «маяків».

Відтак, при виділенні чергового, четвертого траншу Рада директорів МВФ керувалась чим завгодно, крім «визнання українських реформ».

Нові перспективи: злидні для працюючих

Власне Меморандум це 24 сторінки тексту й 7 сторінок таблиць. Документ грунтовний, детальний. Ми ж зосередимось на ключових вимірах – структурних «маяках».

На стадії опрацювання Меморандуму, 30 березня, я про них писав. Після оприлюднення Меморандуму, час до теми повернутись.

Шлях до маяків пролягає водним простором, до структурних (додаток, таблиця 2) – через текст Меморандуму, розгорнуті обґрунтування. Деякі з них спеціальні, інші – всенародні.

Серед останніх абзац 1 пункту 17 – про зарплати. Зміст його загальнодоступний, не біном Ньютона, виклад – словесні хащі, щоб до змісту не продертись.

Сутність: місячник турботи про працівників завершено, подолання бідності подолано. Про більші зарплати мріяти годі, вірніше тільки й залишається, що мріяти. Бо їх не буде: підвищення мінімальних зарплат не потягне підвищення інших. І мінімалку заморозять.

Згідно влади підвищення зарплат завершено, галочку поставлено. А згідно життя?

Міжнародний валютний фонд – не купка бариг-лихварів, а шанована установа – спеціальне агентство ООН, що налічує 188 країн-членів! Та ця установа не єдина. Всесвітній розмах має і Програма розвитку ООН (ПРООН), створена за резолюцією Генасамблеї від 22 листопада 1965 року.

В Україні ПРООН з 1992-го, так що в курсі справи. 30 березня її постійний представник Н. Уокер заявив, що в Україні на сьогодні за межею бідності живе близько 60% населення. Так оцінюють наш розвиток ООНівські розвивачі. Спеціально для оптимістів: не 60% бідних, а 60% бідолах, що й бідними не назвати.

Жебраків близько 25 млн. 550 тис.

Навіть якщо виключити з цього числа соціально вразливі групи: 1,7 млн. внутрішньо переміщених, 2,8 млн. інвалідів, 12,2. млн пенсіонерів, (а ці групи частково перетинаються і не всі там бідують), і тоді вийде, що близько 9 мільйонів із сімей працюючих зубожіють!

Працюючі злидні! Від скасування рабства, світ такого не бачив. І при цьому заморожувати зарплату? Скидається на соціальний канібалізм.

Нові перспективи: злидні для пенсіонерів

Перспективи пенсіонерів витемнені у пункті 21а. На початку дивна констатація: «відносно низький розмір більшості індивідуальних пенсій».

Які пенсії бувають крім «індивідуальних» в словниках не шукатимемо, це облуда за схемою: більше слів – менше змісту. А що таке «відносно низький розмір»?

Скажімо, усі українські багатії біднуваті відносно В. Гейтса, А. Ортеги, У. Баффетта. Поспівчуваємо.

«Відносно низькі пенсії» українських пенсіонерів, у вустах відносно багатих українських зверхників, – не описка і не дрібничка. Як чесно визнати, що пенсії низькі неприпустимо, то не лишається нічого, як збільшити їх до прийнятного рівня. А коли пенсії «низькі відносно» – можна й зачекати, потерпіти. Терплять же наші воротили, що хлопчина Цукерберг в рази за них багатший.

Це – констатація, а ось перспектива: «Верховна Рада України ухвалить до кінця квітня 2017 р. комплексну пенсійну реформу.

Станом на 7 квітня, на розгляді Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення 307 проектів. Стосовно 277 з них комітет є головним. Але жодного проекту, хоч віддалено схожого на комплексну пенсійну реформу, серед них немає.

Може внесуть, але до кінця квітня точно не ухвалять. Якщо, звісно, діятимуть за регламентом, а не за бюджетним ноу-хау Азарова-Яценюка: вранці – проект, уночі – закон.

До слова, технологія продумана: ошелешити людей, поставити перед фактом, не дати оговтатись, тим більш – протестувати. Може знадобитись, позаяк заявлені характеристики пенсійної реформи масове захоплення навряд чи викличуть:

«(і) новий набір варіантів виходу на пенсію з ширшим, ніж існуючий, діапазоном пенсійного віку, що передбачає значну можливість вибору, в залежності від загального трудового стажу, а також з пенсійними виплатами, які заохочують громадян до продовження трудової діяльності і пізнішого виходу на пенсію;»

Читай: своєчасна пенсія буде такою, що люди волітимуть тягти лямку до ста років, аби заробити більш-менш пристойну пенсію.

«(іі) економія видатків у розмірі не менше 3 відсотків ВВП в довгостроковій перспективі, в тому числі за рахунок збільшення ефективного трудового стажу для виходу на пенсію;»

Читай: зменшаться видатки на виплату пенсій. І вгадай: це для збільшення розміру пенсій чи як?

«(ііі) гарантії того, що громадяни України отримуватимуть пенсії, які є співвідносними зі сплаченими ними внесками…»

І ні слова про те, чи будуть пенсії співвідносними з нормальним життєвим рівнем. Може воно й на краще, що з такою реформою не поспішають?

Зате поспішають з розвоєм елітарних пенсій. Не далі як 6 квітня, Верховна Рада розглянула чималенький (зміни до восьми статей) урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”, реєстраційний № 4556.

Не прийняла, але й не відхилила: повернула Кабмінові на доопрацювання. Доопрацюють, можна не сумніватись.

Отакими є соціальні перспективи Меморандуму. Точніше, соціальна безперспективність. Поки для громадян, а в кінцевому підсумку – для влади.

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO

Источник: newsonline24