Рецепт процесуального Апокаліпсису, або коротко про “процесуальну реформу”.

1. Таємно, без широкого обговорення, за три місяці в АП розробити нові редакції текстів ЦПК, ГПК та КАС і внести їх в Раду одним законопроектом на 750 сторінок.

2. Депутатам, не читаючи текст, мовчки проголосувати в першому читанні цей стос паперів.

3. Поспіхом в Комітеті за тиждень розглянути 5 000 поправок до тексту проекту.

4. Ухвалити у другому читанні, не читаючи.

Ось вам рецепт колапсу, який настане на наступний день після набуття чинності “кодексів”.

А тепер про головне.

А) Жоден новий/старий процесуальний кодекс не змусить корупційного, непрофесійного і лінивого суддю раптом почати судити справедливо і оперативно. І взагалі, справа зовсім не в кодексах.

Б) Переконаний, що на 75% “нові редакції” кодексів – це існуючі норми, переписані дещо в нішій послідовності та дещо іншими словами. І тепер суддям прийдеться через забаганки людей, які хочуть стати “батьками реформи”, витрачати свій час впусту, переробляючи деталі (номери статей, словосполучення тощо) у всіх своїх процесуальних шаблонах, що загальмує правосуддя як мінімум на півроку.

В) І не розповідайте, що це все робиться для того, щоб Верховний Суд запрацював. Для того, щоб він запрацював, потрібно було внесення точкових змін, а не викладення кодексів в новій редакції.

І останнє. Не встигнуть висохнути чорнила Президента на цьому “витворі юридичного мистецтва”, як у Раді з’являться декілька законопроектів, які будуть виправляти численні прогалини, ляпи та дурниці, які зараз поспіхом ухвалять. І виправлення цих ляпів і дурниць буде тривати не один рік.

І протягом всього цього часу я вас запрошую в українські суди.