За останні три роки в країнах Європи здійснено більше 500 терактів, десятки з яких стали резонансними та свідомо підготовленими екстремістами. Аналізуючи їх, можна виділити п’ять головних причин, які призвели до агресії та насильства в Європі та спрогнозувати наслідки для України.

1. Зовнішня політика втручання. Країни Євросоюзу долучені до військових конфліктів у Північній Африці та Ближньому Сході, це, у свою чергу, несе за собою ризики помсти з боку екстремістів та радикалів. Проведення військових операцій за межами Євросоюзу вимагали ретельного обрахунку наслідків такої політики, в першу чергу, профілактики терактів та підривної діяльності супротивників. В Іраку, Лівії, Сирії була достатньо стабільна внутрішньополітична ситуація.

Радикальні політичні сили відчували на собі жорсткий контроль з боку влади, а суспільство звикло до відносно високих соціальних стандартів у порівнянні з іншими країнами регіону. Що сталося далі? Політичний устрій зруйновано, соціально-економічна криза вплинула на радикалізацію суспільства, а «молода» демократія цих країн виявилась нездатною встановити контроль над ситуацією в країні, численними групами інтересів, які намагаються захопити владу. Громадянська війна, радикалізація та падіння рівня життя провокують зіткнення та значну кількість жертв. Звідси потік біженців до розвинених країн Євросоюзу, зростання ролі екстремістів, які вийшли з під контролю поваленого диктаторського режиму.

Загострення соціально-економічної та політичної ситуації в Європі внаслідок подальшого зростання кількості терактів та проявів екстремізму матиме негативні наслідки для України. Зменшиться підтримка України, нові радикальні політичні сили можуть бути більш лояльні до Росії, набагато важче буде розраховувати на фінансову підтримку чи інвестиції. Закриття кордонів для мігрантів, яке поступово стає реальністю, може, у недалекому майбутньому, зробити Україну наступною ціллю для нелегалів. До цього варто заздалегідь готуватися прикордонникам та спецслужбам України, враховуючи недоліки і помилки наших західних партнерів. Для України також небезпечно і неприйнятно брати участь в заходах військового втручання у справи будь-якої країни. В першу чергу, тому, що наша країна століттями зазнавала нищівного впливу ззовні так званих «друзів та братів». Ми прагнемо незалежності і маємо дозволити іншим країнам самим вирішувати власну долю.