Реперною краплею конфлікту інтересів є розподіл народних грошей. Саме цей момент дає розуміння суспільству: у нас розпочинається “боротьба з корупцією” чи навпаки, корупція є домінуючим фактом суспільних відношень у нашій країні. Мій висновок: корупція перемагає.

Саме тому, я вважаю дії Гройсмана по збільшенню ціни на газ, по підвищенню тарифів, як підвищенням рівня корупції. Бо з бюджету ці кошти перерозподіляються не справедливо, а розходяться по кишенях Порошенка і Яценюка.

Коли я чую слова керівника “Укрпошти”, “Укрзалізниці”, “Нафтогазу” по підвищенню тарифів на їх монопольні послуги, то я розумію, що мова йде про набивання кишень тими, хто призначив їх на ці посади.

Коли мені говорять про те, що вимоги про “підвищення” тарифів чи пенсійного віку є вимогами МВФ, я не вірю! Тому що, це є цинічною і відвертою брехнею. Бо вимогами будь-якого кредитора є виплата боргу і відсотків по ньому.

Тому МВФ як і я хоче одного: справедливого розподілу бюджету, а не розкрадання його. Отже брехня є другою реперною краплею того, що я і суспільство не віримо у зменшення рівня корупції в нашій країні.

Третьою ж є те, що діюча політична еліта (уся, без виключення) на очах у суспільства та світової спільноти хизується своїми корумпованими статками та бере на поруки Мартиненка, який є одним із стовпів корупційних відносин в нашій державі.

Несправедливість, брехня, лицемірство – три ознаки постмайданівської влади, яка збільшує корупцію в країні. Дістали!!