Перед скасуванням “закону Савченко” було проведено цілу інформаційну кампанію по його дискредитації. По каналах всеукраїнського і місцевого телебачення регулярно крутилися сюжети про якісь страшні злочини тих, хто по ньому вийшов. Регулярні виступи політиків та їх істерики. Постійне акцентування на тій мізерній меншості, які нібито вчинили повторний злочин, а про більшість, що їх не вчиняли, просто мовчали. Штучно створювалось враження, що цей закон спричинив колосальне зростання злочинності.

Це все маніпуляції і брехня. Адже, навіть по статистиці МВС, 85% тих, хто по ньому вийшов, не вчиняли повторних злочинів.

В той же час, просто не згадувалася статистика скільки відсотків людей вчиняє повторні злочини з тих, хто відбув повне покарання.

З власного досвіду скажу, що чим довше людина сидить, тим більше вона втрачає можливість повноцінно соціалізуватись.

Дуже яскраво видно, що скасування цього закону було принципово важливим питанням. Після інформаційної кампанії Рада не змогла відразу скасувати його, адже не вистачило голосів. За скасування голосували кілька разів підряд, щоб дотягнути до потрібної кількості, що суперечить регламенту та здоровому глузду.

Режим вчиться будувати інформаційне підгрунтя своїм злочинам.