Малий Данилко розказує про свого дядька Руслана Сугака, бійця 40-го батальйону Кривбас. Він потрапив до полону під Іловайськом у серпні 2014 року. У полоні майже два роки. Вдома його чекають дружина та діти. Доньці Насті 8 рочків. І їй досі не сказали, де подівся її тато.

Вчора рідні полонених на Донбасі проводили акцію на Майдані Незалежності “Забуття гірше зради”. Посил акції досить зрозумілий: суспільство потроху звикає, що в полоні роками перебувають люди. А це за жодних обставин не має стати нормою.

Днями у Washington Post та The Sunday Times Magazine були опубліковані дві статті журналіста Jack Losh, із яким ми тривалий час співпрацювали. У статтях йдеться про зникнення журналіста Стаcа Асєєва, про абсурдні звинувачення вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського, про тортури волонтерки Ірини Бойко (їй пробували вийняти око ложкою), про те, чого набачився за шість місяців утримання в підвалі лікар-ветеринар Олександр Грищенко. Окремо згадано і про “приховану війну” в Криму, яку веде окупаційна влада.

Використане в назві статті “забутий конфлікт в Україні” дуже символічне. Ми маємо зробити так, щоб у світі пам’ятали та докладалися до звільнення полонених. Це наше завдання, яке за нас ніхто не виконає.