Хочу поділитися з вами своїми міркуваннями з приводу цін на базарі цього року, а також нових миздобутків Порошенка і Ко, які рвуть на частини енергетичну галузь України.

Ви помітили, що цього року найменша ціна на фрукти 23 грн в сезон, на овочі нижча, просто все одно важко порівнювати навіть з минулим роком. Помідори йо-хохо, перці йо-хохо, одні баклажани поки нічого. Та й ті на базарі 13, в магазині брала по 10 приблизно, але там другий сорт лежить. Перший теж ставили б по 13.

Коротше, щось усе дуже дорого, так?

Плюс до того: абсолютно мерзотні, на межі їстівності, яйця, плюс неїстівне м'ясо та курятина.

Плюс – закриваються цілі торговельні мережі, розраховані на середній сегмент покупця (так, так, це – середній, ми з вами ходимо на помийки для вбогих, це треба визнати, спокійно та холоднокровно).

Магазини закриваються, бо в них перестають ходити. А не ходять у них не тільки через зависокі ціни, нібито в нас усі такі вбогі. На їхній сегмент ще вистачить, +розпродажі, +системи лояльності, технологій маса, норма прибутку в їхніх західних колег менше 10%, а не 300, тому резерви ще огого!

Враховуючи чималу капіталізацію великих підприємств.

Тож у чому річ, чому не можна просто скинути ціни та прискорити обіги? В чому тут фішка? Ви бачите фішку? А вона є.

Річ у тім, що тупо НІЧИМ ТОРГУВАТИ. Якщо ціни знизити, з прилавків розметуть усе і зразу. Тупо дефіцит. Латифундисти та всякі “королі” (хто масла, хто курей, хто хліба чи овочів) ПРОСРАЛИ все.

В умовах відсутності контролю вони проявили свою повну бездарність повною мірою. Запорюють усе, просто не в змозі впоратися з обсягами.

Говорячи совковою мовою, вони “хронічно не виконують план”.

Тоді в таких випадках виникав дефіцит, який охопив усю імперію та не відпускав її до самого її розвалу, поки не оголосили людям свободу торгівлі та не дозволили самим виробляти та продавати.

Тепер аналогічна ситуація виникла через монополістів, які захопили всі активи у країні.

І дивіться, що вони роблять. Коли на ринку 100 підприємств, то навіть 50 бездарних менеджерів не здатні повалити економіку та спровокувати продовольчу кризу.

Тому що ще 50 упораються, один за двох у торгівлі та виробництві впорається. А коли на всю країну 2 – 3 підприємства, то тут 1 дурень здатний повалити всю економіку. Тому що двоє, троє, четверо не впораються за 50-х!

Коли там, де мусить бути 100, існує тільки 5, то ціна будь-якої помилки в управлінні сильно зростає. Що і демонструється нашими бездарними “господарями життя”.

Саме тому тримають ціни, коли мало хто бере. В Сільпо вже давно, першими зникли продукти для ЗОЖ, потім поступово зникли імпортні м'ясопродукти, тепер там усе завалено вітчизняними вулканізованими каучуковими кагбе “сирами”, купами валяється, ніхто його не їсть.

Продукти преміальних сегментів давно зникли, ГМО-зелень поки тримається. Кисло, товариші. Та що там говорити – гірко.

Отак режим Порошенка робить добру міну при поганій грі. дивіться всі.

Фактично ми на порозі дефіциту.

Дохазяйнувалися, називається.

І ось вони намагаються завести собі інші активи, забезпечувати собі прибутки з інших джерел, бо харчову промисловість вони вже згубили. Що вони зроблять з енергетикою, питання риторичне.