Шановний пане Президенте!

Шановні члени Вищої ради правосуддя!

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів не знайшли в собі мужності відхилити Валентину Сімоненко з числа кандидатів до нового Верховного Суду попри низку дуже серйозних підстав сумніватися в її доброчесності і дотраманні стандартів професійної етики.

Читайте висновок Громадської ради доброчесності тут: grd.gov.uа

Фото Юрліга, Валентина Сімоненко у приміщенні Верховного Суду України

Якщо коротко:

– В. Сімоненко має стійкі зв”язки і бізнес-інтереси (через фірму колишнього чоловіка) на тимчасово окупованій території України у Криму, неодноразово відвідувала Крим після окупації,

– зневажливо ставиться до инших учасників судового прцесу (у мотиваційному листі на конкурсі до нового Верховного Суду принизила представників сторін, тобто, адвокатів),

– як голова Ради суддів проігноруала звернення родин Героїв Небесної Сотні з проханням пришидшити розслідування обставин загибелів Героїв, важливо, що рада суддів стала єдиним органом, що не відповів на лист родин Героїв Небесної Сотні,

– публічно дискредитувала е-декларування і підтримувала звернення суддів Верховного Суду проти проведення судової реформи,

– публічно толерувала голову Апеляційного суду Черкаської області В. Бабенка, який чинив тиск на суддю цього ж суду С. Бондаренка, аби той виніс не правосудне, а “потрібне” рішення. В. Сімоненко, коментуючи цю справу, сказала, що “треба відпустити ситуацію”, тобто, не покарати порушника, а забути і так далі і тому подібне.

І от що важливо з того, що не увійшло до висновку Громадської ради доброчесності:

В. Сімоненко взагалі не розуміє, що таке права людини. На публічному обговоренні в рамцях Міжнародної конференції “Права людини в Україні: точка відліку” 6 липня у Києві, В. Сімоненко сказала, що права людини, це коли “люди одне одному поступаються місцем у тролейбусі”, а для того, щоби права людини в Україні дотримували, “треба випустити стільки тролейбусів, щоби всім вистачило місця”. Попри розпачиливі заперечення правозахисників і мої, як модераторки дискусії, що права людини – це не в тролейбусі, це не взаємини між громадянами, це те, що відбувається між владою і громадянами, це те, що регулюється Європейською конвенцією прав людини, В. Сімоненко так і не зрозуміла, що це таке. А це критично важливо для нових суддів Верховного Суду, адже Україна традиційно серед лідерів за кількістю звернень громадян через порушення ПРАВ ЛЮДИНИ і неналежний розгляд цих порушень у судах, зокрема, у Верховному Суді, до Європейського Суду з прав людини.

Я не розумію, як така суддя може працювати не те що у НОВОМУ Верховному Суді, а, взагалі, у судовій системі України.

Шановні члени Вищої ради правосуддя, шановний пане Президенте! Це ваша на 100% відповідальність – чи буде В. Сімоненко у НОВОМУ Верховному Суді.

Вища рада правосуддя може відхилити її кандидатуру із списку, запропонованому ВККС, а якщо цього не станеться, Президент має право НЕ підписувати їй посвідчення судді Верховного Суду, відтак В. Сімоненко ніколи суддею НОВОГО Верховного Суду і не стане.