На сьогодні в Україні за приблизними неофіційними даними працює від 3 до 7 тисяч приватних детективів та приватних детективних агентств. Тобто, можна стверджувати, що в нашій країні де-факто відбулось формування та становлення приватної детективної діяльності. І законопроект №3726 «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», ухвалений Верховною радою 13 квітня цього року, мав на меті створити правила роботи детективів під контролем держави.

Але, на жаль, Президент наклав вето на цей проект Закону. При цьому основними зауваженням стали такі.

По-перше – мета детективної діяльності фактично відповідають напрямам діяльності правоохоронних органів.

І по-друге те, що суб’єктам приватної детективної діяльності дозволяється збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ, зокрема, у кримінальному судочинстві, а також пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до правоохоронних органів або до суду з метою захисту його законних прав та інтересів, в тому числі шляхом зовнішнього спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті.

Хочу прокоментувати ці зауваження. У всіх державах, де діють приватні детективи, їх функції так чи інакше дублюють функції правоохоронців. І це нікому не заважає. Навпаки, функціонування приватних детективів значно підвищує відповідальність державної правоохоронної системи, сприяє загальному оздоровленню криміногенної ситуації.

Так, саме приватні детективи надають істотну допомогу суб’єктам підприємницької діяльності у вивченні репутації та фінансового стану позичальників та інших партнерів, їх спроможності реально виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання, що у значній мірі запобігає укладанню ризикованих угод та ухиленню боржників від сплати заборгованості. Крім того, приватні детективи проводять велику роботу по пошуку осіб, місцезнаходження яких невідоме, розшуку зниклого майна і тварин, виявленню фактів порушень прав інтелектуальної власності, насамперед незаконного використання товарних знаків та ін.

Що стосується збирання доказової бази, то не варто обговорювати доцільність чи недоцільність такої діяльності з боку приватних детективів. Питанням повинна стати процедура доручення доказів, виявлених та зафіксованих детективами до матеріалів справи та використання їх у суді.

І наостанок. На мою думку, визнання приватної детективної діяльності залежить від ступеня демократизації країн. Тому очевидно, що Україна, як правова демократична європейська держава, також повинна зробити крок у напрямку легалізації приватних детективів.