У «вухатому» можна не затискати вуха колінами, – жартували водії автомобіля ЗАЗ-966. Його почали випускати на заводі «Комунар» у Запоріжжі 1 березня 1967-го, пише gazeta.ua

За сім років до цього тут налагодили випуск першого в СРСР малолітражного автомобіля – ЗАЗ-965. Неофіційна назва – «Запорожець». Через вигнуту форму кузова його називали «горбатим». Для поліпшення охолодження мотора наступної моделі – 966-ї – на задніх крилах розмістили великі повітрозбірники. Тому машини називали «вухатими». А ще – «чебурашками», на честь героя популярного тоді мультфільму.

Дизайн автомобіля розробники скопіювали з американського Chevrolet Corvair 1959 року та німецького NSU Prinz IV. «Вухатий» був на 40 см довший і на 300 кг важчий від «горбатого». Міг розганятися до швидкості 120 км/год. Двигун розташований ззаду, ­багажник – спереду. Попільничок і радіоприймача не було. Влітку в салоні стояв неприємний запах – це нагрівалися оббиті дерматином сидіння. Взимку пасажири мерзли – якщо обігрівач працював більше півгодини, то глухнув мотор.

Треба було записатися в чергу на підприємстві, щоб придбати авто. Першими там стояли ветерани війни, передовики виробництва, начальство. Дехто так і не дочекався своєї машини до кінця життя.

– Як провідний спеціаліст отримав право купити автомобіль поза чергою, – згадує львів’янин Олександр Гайдук, 77 років. – Гроші – 1800 карбованців – відкладав два з половиною роки. Вибрав «вухатого», бо їздити планував переважно на дачу за містом. На заднє сидіння можна запакувати чотири мішки картоплі. Ще два – в багажник. Зверху капусти чи яблук насипати до стелі ще 100 кілограмів. Спереду може сісти жінка з городнім приладдям. Це на один мішок більше, ніж влазило в «горбатий». Ще й кум сказав, що п’ятеро мужиків без проблем у салон влізе. «Запор» прослужив 18 років. Зараз стоїть поламаний у гаражі.

ЗАЗ-966 випускали до 1971-го по 100 тис. штук на рік. Наступну модель ЗАЗ-968 прозвали «мильницею» – за сплюснутий кузов.