Професор кафедри Українсько-американського університету Конкордія, доктор філософії у галузі права Сергій Панасюк у статті на ukrrudprom.com розповів, що саме чекає на любителів авто з іноземною реєстрацією, у зв’язку із законодавчим нововведеннями.

Найцікавішим, на мою думку, є проект №8488, який став законом № 2612-VIII та передбачає “не легкі часи” для власників авто на іноземних номерах.

Отже, відповідно до вищевказаного законодавчого акту, запроваджуються жорсткіші штрафи для власників та водіїв “блях”.

Тому, я вирішив проаналізувати окремі “новели” і зрозуміти, чи дійсно “все пропало, шеф…”, чи є ще надія.

В цій статті ми проаналізуємо положення найбільш обговорюваних змін, а саме, зміни до ст.ст. 469, 470, 481 Митного кодексу України та ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень нової редакції статті 469 Митного кодексу, вона отримала нову частину четверту, яка передбачає відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, у володіння, користування чи розпорядження особі, яка не ввозила авто в Україну.

Ці обмеження стосуються як “євроблях”, які ввозилися в режимі транзиту, так і в режимі тимчасового ввозу.

Тобто, якщо особа, яка ввезла “бляху” передає “покататись”, продає чи видає довіреність на когось, хто не реєстрував авто — це порушення.

Винятком є ситуація, коли поруч сидить особа, яка ввозила (реєструвала) таке авто, а водій просто кермує.

Окремо, заборонено використання авто, яке вважається транспортним засобом особистого користування, для комерційних цілей (для прикладу — використання в таксі).

А найцікавіше, штраф за вищезазначене порушення — 34 000 грн.

Відповідно до нової редакції статті 470 Митного кодексу, відповідальність за перевищення 10-ти денного строку транзитних перевезень (не доставлення “бляхи” на митницю), більше ніж на 30 днів — 85 тис. грн.

Якщо більше 30 днів — 170 тис. грн. або конфіскація авто. Але це ще не все. Видача такого авто, без дозволу відповідного державного органу — 86 тис. грн. Втрата (знищення) чи розбірка “автобляхи” — 170 тис. грн. або конфіскація авто.

Тому, на мою думку, лишається — угон. Єдиним “але” є майбутнє “трактування” органами МВС терміну “втрата”. Нагадую, якщо Ви вже заплатили штраф, як ми зазначали в попередній статті, то Вас не повинні притягати до відповідальності.

Відповідно до “новел” статті 481 Митного кодексу, є цікаві нюанси.

Наприклад, порушення (перевищення) строків тимчасового вивезення, більш ніж на 3,10 та 20 діб (частини 1, 2 та 3 статті), не стосується авто для власного користування.

Нова частина 4 тієї ж статті, взагалі не передбачає відповідальність для особистих авто, за перевищення строків тимчасового ввезення та вивезення, більше ніж на двадцять діб.

Але наступна частина, де лімітом є 30 діб на ввезення, знову вводить відповідальність для “особистих блях”, при тому не кажучи про вивезення.

Частина 6 статті 481 Передбачає відповідальність за перевищення строків ввезення “особистих євроблях”, більше ніж на 30 діб, та ще й за втрату і розбірку авто. За такі дії передбачено покарання у вигляді штрафу (170 тис.) грн чи конфіскація.

Раз сто перечитав, і мені це видається, що вся ця “гра слів” та непостійність відповідальності за ввезення та вивезення особистих авто, є навмисною “законодавчою дірою”, час покаже!

Також, наголошую, що Митний кодекс оперує поняттям “транспортний засіб особистого користування”, яким досить спритно почали “жанглювати”, в новій редакції.

І нарешті, стаття 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Положення цієї статті передбачають відповідальність особи, яка просто керує “бляхою”, яка підпадає від “митні порушення”, що ми згадували.

Так, за перший раз водій отримає штраф у розмірі 8 500 грн, а за повторне (протягом року) порушення — 17 тис. грн. + заберуть водійське посвідчення на рік, ще й передбачена можливість оплатного вилучення транспортного засобу.

Багато “євробляхерів”, почувши про такі “новели”, взагалі збираються виїхати з авто за кордон та лишити його на узбіччі.

Нагадую, що законодавцем дано 180 днів (з 25.11.2018 року), після сплину яких всі вищезазначені норми почнуть застосовуватись “по-повній”.