Проїзд на жовтий сигнал світлофора: у Верховному Суді зазначили важливі моменти
Водій, який здійснюючи проїзд на жовтий сигнал світлофора, не зупинив автомобіль у належному місці, підлягає адміністративному покаранню.
Верховний Суд встановив, що за змістом пп «ґ» п. 8.7.3. ПДР вбачається, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених п. 8.10 цих Правил. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №751/5437/17.
У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає — не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (пункт 8.10 ПДР України).
Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (пункт 8.11. ПДР України).
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Зі змісту зазначених норм можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об’єктивно з’ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
«Посилання скаржника на не доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовується відеозаписом із нагрудної камери №00266 інспектора патрульної поліції, про що вказав суд апеляційної інстанції.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності містить посилання на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, що спростовує доводи скаржника про недотримання відповідачем встановлених частиною третьою статті 283 КУпАП вимог до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відеоматеріали з місця події, що були долучені відповідачем до матеріалів справи, пояснення водія, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сукупності є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 діяння», – йдеться у рішенні суду.
Скаржник посилався на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою норми пункту 8.11 ПДР України, які дозволяють водіям при увімкненні жовтого сигналу світлофору рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху у випадку, коли вони не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування.
Зі змісту пункту 8.7.3. ґ ПДР України слідує, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених пунктом 8.10 цих Правил.
Разом із тим, позивач (рухаючись зі швидкістю 50 км/год) здійснював проїзд на жовтий сигнал світлофора, не зупинив свій транспортний засіб у місці, визначеному пунктом 8.10 ПДР України, чим порушив вимоги пункту 8.7.3. ґ ПДР України і правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на викладене, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, яка полягає у проїзді перехрестя на забороняючий жовтий сигнал світлофора підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Еще никто не комментировал данный материал.
Написать комментарий