Досвідчений мандрівник-автомобіліст Олег Радул написав текст-попередження для водіїв, які вирушають у далеку поїздку.

П’ять об’єктивних ознак того, що ось-ось заснеш:

1. Помічаєш момент кліпання

Це — найбільш очевидний та однозначний критерій. Спробуйте згадати момент, коли ви востаннє кліпнули очима? Ото ж! Річ у тому, що в звичайному стані людина зовсім не помічає момент, коли моргає. Це відбувається наскільки швидко, що просто не звертаєш уваги. Проте коли це стає явним, то мова вже йде не про звичайне кліпання, а про початок відключення — негайно на узбіччя!

2. Обман зору

Фігури на узбіччі здалеку здаються чимось одним, а при наближенні або виявляються чимось зовсім іншим, або зникають взагалі. Це примежова стадія: очі розплющені, але мозок вже не встигає обробити всю інформацію, що надходить, — він вже спить! Ще кілька хвилин, і свідомість зовсім відключиться.

3. Зір не встигає фокусуватися

Я намагаюся перевести погляд з дороги на прилади, і одразу ж повернути його назад на дорогу. Який там був кілометраж? Ще раз: на мить на прилади, і знову на дорогу. В нормальному стані, зір встигає перелаштуватися, і все прекрасно видно. Але якщо засинаєш, то погляд стає скляним, очі не встигають адаптуватися до умов, стає неможливим оглянути прилади одним швидким поглядом, і тут же рахувати потрібні дані.

4. Лінь напружувати мозок

Спробуйте помножити на 18 на 3. В нормальному стані це не проблема. А ось людині, що засинає, це не те що б складно … їй це зовсім не потрібно. Лінь навіть починати. З тієї ж причини лінь розмовляти. Адже для цього треба напружуватися, тримати в розумі нитку розмови, добирати слова. До речі, будь-яке словесне спілкування, непогано навантажує мозок, тому по-перше: хто базікає — той не засне; а по-друге: якщо в салоні зависла тиша, отже скоро всіх зрубає. В цей момент теж пора зупинятися, хоча здається, що можна ще їхати. До речі, найбільше бадьорить не просто порожня балаканина, а бесіди на якісь хвилюючі теми, чи то секс, політика або якийсь холівар. Тож запасаємося на доріжку наболілими темами.

5. Дрібні порушення

Два-три рази поспіль забув перемкнутися на ближнє? Пора спати. Не можеш пригадати останній дорожній знак? А передостанній? Ніяк? Спати! Зупинився на миготливий жовтий? На зелений? Ну, ви зрозуміли… І бонусом експрес-тест для пасажира, як ненав’язливо перевірити водія на предмет сонливості. Фішка в тому, що марно його питати: “Чуєш, ти в порядку?”. Відповідь завжди буде одна й та сама: “В порядку.”. Замість цього, треба поставити йому будь-які питання, які вимагають обмірковування, або уважності. Наприклад: “А де ми зараз? Що за населений пункт проїхали?”, або “Скільки нам ще залишилося до …”, а краще навіть щось більш складне, на кшталт: “Як ти гадаєш, що краще подарувати <ім’я спільного друга> на день народження?”. І якщо відповіді здадуться занадто простими, або неадекватними — пора мінятися. А якщо пацієнт швидше живий, то щоб стало краще, бажано почати з ним про щось сперечатися. Хоч про високі матерії, хоч тупо тролити його — все одно. Головне, що під час палких дебатів, заснути неможливо чисто фізично, перевірено.

Загалом, головне правило: мозок не вимикається одразу, він вимикається поступово. Як комп’ютер, що зависає, спершу працює на 100%, потім на 50%, потім на 25%, а потім бац — вже висить. Цілком реально відловити цей перехід зі 100% на 50%, якщо знати що шукати, і як перевіряти. А шукати треба будь-яку лінь і перевіряти себе на загальмованість свідомості.