В Україні свого часу спробували налагодити випуск багатоцільових автомобілів «Сула», які повинні були стати альтернативою Ульяновським фургончикам і вантажівочкам.

Розробляти багатоцільові автомобілі «Сула» взявся львівський інститут «Укравтобуспром», який, до речі, недавно відзначив півстолітній ювілей. В результаті перший публічний показ нових автомобілів відбувся на ВДНГ в Києві, влітку 1993 року. Тоді були презентовані дві версії: мікроавтобус спеціальний для місцевих перевезень – модель 3980 і автомобіль швидкої допомоги – модель 3980. Був також побудований і пікап з подвійною кабіною – модель 3990, проте його на виставку до Києва не привезли.

Автомобілі «Сула» були побудовані на вузлах і агрегатах УАЗ-3303, але мали свій оригінальний кузов. Останній відрізнявся від «буханця» більш сучасним дизайном і збільшеними розмірами, що підвищувало його універсальність і комфортабельність. Носова частина дещо відрізнялася по дизайну у мікроавтобуса, пікапа і «швидкої».

Остання у санітарного автомобіля мала більш округлені форми, пікап і мікроавтобус були більш незграбними. Корми також була іншою. Якщо в мікроавтобусі було встановлено лише невеликий відкидний люк для доступу в багажний відсік, то у швидкій допомозі – повноцінні підйомні двері.

Багатоцільові автомобілі «Сула» збиралися передати на завод «Агрореммаш» в місто Лубни, де планувалося налагодити їх серійне виробництво. Однак українська альтернатива «буханці» так і залишилася експериментальною.

Мікроавтобус «Сула»: українська альтернатива культовій “Буханці”