КрАЗ-260 був створений в шістдесятих роках минулого століття колективом Кременчуцького автомобільного заводу під керівництвом В.В. Тоболін. Основним його призначенням стала заміна вантажного автомобіля КрАЗ-255Б.

Новинка отримала взяту від КрАЗ-250 суцільнометалеву кабіну. З метою поліпшення огляду з кабіни її зрушили вперед, що дозволило збільшити довжину вантажної платформи.

Вантажівка отримала форсований мотор ЯМЗ-238 «Л» з турбонагнітачем. Все це дозволило збільшити вантажопідйомність на 1,5 т.

Випробовувало даний автомобіль НДІ-21, проте, навіть після отримання позитивних результатів, запуск його в серійне виробництво затримався у зв’язку з відсутністю на заводі виробничих ліній з виготовлення кабін з металу. В результаті чого виробництво КрАЗ-260 почалося тільки в 1981 році і тривало до 1993 року.

Основним призначенням даної вантажівки було перевезення вантажів та особового складу Радянської Армії, як по облаштованим дорогах, так і по бездоріжжю. Так само він міг буксирувати літаки масою не більше 72-х тонн.

КрАЗ-260 мав повний привід, короткі звіси, і централізовану систему регулювання тиску в шинах. Вантажна платформа була тентованая і мала відкидаються лавки, тент і дуги.

Дизельний мотор ЯМЗ-238Л оснащувався турбонагнітачем, передпусковим підігрівачем, а також системою «Термостат», яка полегшувала запуск силового агрегату в умовах низьких температур. Так як енергію відпрацьованих газів частково поглинав турбонагнітач, в конструкції машини був відсутній глушник.

Розробники вантажівки скористалися чотириступінчастою МКПП з синхронізаторами на всіх передачах, а також двоступеневою роздавальною коробкою. При цьому в останню був вмонтований міжосьовий диференціал.

Рульовий механізм мав гідравлічний підсилювач. Підвіска була ресорна, а робоче гальмо – барабанного типу.

З додаткового устаткування цієї машини можна відзначити опалювальну і вентиляційну систему, встановлену на даху кабіни фару-шукач, а також радіоприймач.