Війна як мотивація: творчість Марії Воліної
— Марія, в Україні ви були відомі, як астропсихолог та громадський діяч, багато років ви брали участь у загальнонаціональній програмі “Людина року”, були експертом – психологом провідних українських ТВ-каналів, у тому числі й популярного ТВ-шоу “Холостяк”. У Латвії ви успішно заявили про себе як організатор арт-заходів та художник. Як ви прийшли у нову діяльність?
— Все, що я коли-небудь робила та роблю, я роблю заради своєї свободи та щастя. У 30 років я несподівано відкрила в собі невгамовну потребу і потяг до візуального мистецтва. У дитинстві навчалася у художній школі, але це не особливо захоплювало мене. На виставках мені було досить нудно, сучасне мистецтво ще років 5-6 тому вважала чимось дивним і абсолютно для себе нецікавим. І раптом у 2021 році, тобто близько 2 років тому, я відчула сильне бажання зображати свої емоції та думки за допомогою візуальних образів. Це стало сюрпризом для всіх, у тому числі й для мене самої.
-Як і навіщо ви переїхали до Латвії? Чому вибрали саме цю країну?
— А чи вибирала я? Не впевнена. У моєму житті так багато випадкових випадковостей, що я давно вже покладаюся на кісмет (від тур. вдача, доля) і керуюся насамперед своїми почуттями.
Мені було некомфортно жити в Києві, тому що за вдачею я не людина мегаполісу. Підсвідомо я шукала місце для переїзду, багато подорожувала, з’їздила навіть у США. І тут я приїхала до друзів до Латвії зустрічати Новий рік 2020. Пам’ятаю, стояла на березі зимового моря, в Юрмалі, і відчувала – мені тут добре, а отже житиму тут. З початком війни я повністю переїхала до Латвії та почала тут працювати.
— Як вплинула війна на вашу творчість?
— Не знаю, чи так коректно говорити, але війна стала моєю кращою мотивацією. Найпотужнішим моїм двигуном.
— Ви сказали, що під час війни ви займаєтеся культурною дипломатією. Як саме ви це робите?
— Саме культура та мистецтво здатні будувати мости між країнами. Це є невід’ємною частиною політики м’якої сили. Мені хочеться, щоб якнайбільше людей дізналося, наскільки наша країна багата на таланти, що нам є, що привнести до європейського культурного життя.
Для цього я як організатор у співпраці з українською галереєю Galerie Les Noms, я привезла до Латвії роботи двох геніальних українських художників – Івана Марчука та Миколи Новікова. Також я організувала та взяла участь як молодий художник у 2 групових виставках українських художників – Українських сезонах у Європейському Домі в Ризі, та у благодійній виставці – продажу “Дітям Війни”.
— Чи правда, що ваша картина «Thank U, Latvia» знаходиться в Офісі Президента Латвії?
Так це так. Дуже добре, що за допомогою свого мистецтва я можу висловити хоч невелику дещицю подяки Латвії від української діаспори.
— Що вас надихає?
— Віра, що можна подолати межі, готовність звільнятися від стереотипів та цікавість до життя. Подолати можна будь-які обмеження, навіть свої власні.
Спілкувалася Ірина Федоренко – арт-експертка, художниця