Киянка Олена Боровик купувала онлайн подарунок коханому до дня Св. Валентина. Але сюрприз не вийшов — натомість за лічені хвилини дівчина втратила величезну суму грошей. Бо замість реального продавця натрапила на кібершахраїв. Таких сумних історій нині щодня у столиці трапляється більше двох десятків.

Журналісти сайту «Вечірній Київ» поспілкувалися з Оленою та її колегами по нещастю, щоб довідатися про найбільш розповсюджені схеми шахрайств. А також дізнавалися в Управлінні протидії кіберзлочинам у м. Києві про те, як діяти у випадку, якщо ви втрапили у подібну халепу.

У 2020 році злочинів стало майже вдвічі більше

«Якщо брати статистику, то у 2019 році до нас надійшло 6353 звернення. У 2020 році це вже понад 10 000 звернень. Всі злочини пов’язані з онлайн шахрайством. Найрозповсюдженіші — схеми фішингу (це такий вид шахрайства коли зловмисники дізнаються у самого користувача мережі Інтернет всі його особисті данні), телефонні шахрайства і продаж не наявних товарів», — коментує інспектор 1-го сектору (рекрутингу та оперативного пошуку) Управління протидії кіберзлочинам у м. Києві старший лейтенант поліції Кудінова Софія.

Також, поліціантка додає — лише за січень 2021 року вже надійшло 600 електронних звернень і 400 телефонних дзвінків до кіберполіції з приводу інтернет-шахрайства.

«IZI», «ОЛХ» та подібні — найулюбленіші місця шахраїв

«Нещодавно, я вирішила замовити подарунок своєму чоловікові. Напередодні, я знайшла оголошення на сайті „izi.ua“, а саме приставку „PS 4“ за дуже привабливою ціною. Написала продавцеві. Він запропонував мені подивитись приставку по відео зв’язку. Я погодилась, товар мені підходив, тож почали обговорювати, як розрахуватися», — розповідає Рита.

Кіберзлочинець надіслав посилання, жертва перейшла за ним та передала дані своєї картки й адресу, куди потрібно доставити товар.

«З банку мені надійшов код підтвердження. Проте, списали суму більшу, ніж коштувала приставка. Загалом у мене вкрали 6000 грн. Але шахрай продовжував мені наполегливо телефонувати та розповідати про якусь там верифікацію, що мають зняти всі кошти, але потім їх мають повернути», — додає дівчина.

Потерпіла написала заяву до поліції та каже, що дуже шкодує, що не звернула увагу на банальні речі, які мали викликати підозру: наприклад, на аватарці в продавця було жіноче фото, а розмовляв чоловік.

«Тепер буду чекати на результат розслідування. До речі, шахрай який мене обікрав підписав себе спочатку як „Марія“. А потім змінив фото і підписав себе як „Естет“. На жаль, на той час, я не надала цьому значення. Мої знайомі допомогли мені знайти інформацію про нього, виявилося, що він з Донецька», — каже Рита.

Схожий випадок стався з киянкою Оленою Батуриною, дівчина продавала товар через «OLX доставка».

«Все розпочалося з того, що я виклала на „ОЛХ“ товар на продаж. Не минуло й 5 хвилин, як знайшовся покупець. Жінка, на ім’я Альона написала мені на Вайбер, що її цілком влаштовує мій товар і вона хоче терміново купити його „ОЛХ доставкою“. Альона скинула мені інструкцію про те, як оформити доставку. Після того надіслала посилання і сказала, що за ним потрібно перейти та ввести номер карти», — розповідає Олена.

За словами потерпілої з банку їй наче мав прийти код для підтвердження операції.

«І саме в цей момент коли, я ввела код своєї карти, з мого банківського рахунку раптово зникають 4300 грн. Я телефоную на гарячу лінію „УкрСиббанк“ та дізнаюся про те, що мене ошукали. Я терміново написала заяву до кіберполіції та зв’язалася зі Службою підтримки „ОЛХ“. Але на цьому зловмисники не зупинилися. Вони почали писати мені на Вайбер з інших номерів, наче б то це служба підтримки та скинули посилання на псевдосайт „ОЛХ“, який максимально дублює оригінальний сайт. Єдине, що відрізняється так це домен: safe-dostawka.site, в той час, як у справжнього „ОЛХ“: olx.ua. На фейковому „ОЛХ“ пропонують повернути втрачені кошти, і вам знову потрібно ввести данні карти. Трохи пізніше, я з’ясувала, що шахраї створили цей сайт у Москві», — додає Олена Батурина.

Як розпізнати фішинг

«Ідея полягає у тому, щоб під виглядом сайту, якому ви довіряєте, виманити у вас особисті дані, найчастіше — платіжні дані карти та зняти з них кошти. Не проводьте жодних угод через месенджери, наприклад, якщо вам пропонують обговорити деталі в Viber, Telegram і т. д. Спілкуйтеся тільки на офіційному сайті й звертайте увагу на домен сайту. Шахраї завжди користуються загальними фразами та зверненнями. Немає уточнення саме до вашої персони. До того ж це терміновість (швидко надішліть і т.д). Також це може бути неграмотність у фразах, помилки. Нагадуємо, що навіть працівник банку не має права у вас розпитувати ні про які коди, паролі, кодові слова і т.д.», — наголошує кіберполіцейська Софія Кудінова.

Епіцентр «АКЦІЯ»

За схожою фішинговою схемою зловмисники використовують і покупців магазину Епіцентр. Акції в магазинах — звична справа, тому зрозуміти, що ви на гачку у злодіїв можна не одразу, особливо коли фіктивний сайт один в один копіює справжній.

Киянці Марії Стемковській написали з Епіцентру у Facebook, наче б-то у цьому магазині телефон «Huawei P40 Pro» можна придбати зі знижкою 70%, в той час, коли у всіх інших магазинах на нього немає знижки, а його вартість майже 25 000 грн. Для того аби його продали зі знижкою варто лише заповнити анкету та надіслати її. В анкеті треба вказати свій номер телефону та E-mail.

«Чесно кажучи спочатку розгубилася. Повелася на те, що побачила сайт Епіцентру, промайнула думка, що я стала одним із тих щасливчиків. Заповнила анкету зі своїми даними та лише після того вирішила перевірити цю інформацію ще раз. Зайшла на офіційний сайт й нічого не побачила, а коли зайшла на справжню Facebook сторінку магазину, то знайшла інформацію — „Обережно шахраї!“. Після того, як вони отримали мої данні, то почали телефонувати. Вони дзвонили мені кожні 10-15 хвилин з різних номерів, дві доби підряд. Я блокувала усі невідомі номери, але вони масово телефонували мені з усіх можливих операторів. Довелося навіть змінити сімкарту», — розповідає Марія.

Ощадбанк: «Вашу картку буде терміново заблоковано, негайно відправте код!»

Ще один неприємний випадок стався з киянином Андрієм Пертенком. Чоловікові начебто зателефонували з Ощадбанку та повідомили про те, що картку з технічних причин буде заблоковано. Щоб цього не сталося, потрібно було ввести спеціальний код смс-повідомленням на вказаний номер.

«Після того, як я надіслав на вказаний номер код, мені знову прийшло повідомлення з банку з проханням надіслати ще один код і картка буде активована. Після того, як я ще раз надіслав код з мого рахунку зникли 2000 грн. Я подзвонив на гарячу лінію Ощадбанку і з’ясував, що мою картку ніхто не блокував, а я просто допоміг шахраям вкрасти свої гроші», — коментує Андрій.

Як не стати жертвою шахраїв в Інтернеті

«Щоб не стати жертвою шахраїв потрібно використовувати сервіси з двофакторною автентифікацією, використовувати складні паролі та не використовувати один і той самий пароль до декількох ресурсів. Не переходити за гіперпосиланнями. Не передавати конфіденційну інформацію в месенджерах, навіть фото документів і навіть своїй близькій людині. А також мати хороше програмне антивірусне забезпечення. Всі додатки завантажувати з офіційних ресурсів», — пояснює, як уникнути такого виду шахрайства кіберполіцейська Софія.

Що робити, якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв

Якщо ви стали жертвою шахраїв в Інтернеті, перше, що потрібно — звернутися в поліцію. Зателефонуйте за номером 102 або подайте електронне звернення на сайті кіберполіції.

Куди ще можна звертатися крім поліції?

Якщо гроші були переведені через платіжну онлайн-систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї ПС. Є ймовірність, що після цього гаманець афериста заблокують. Якщо йдеться про банки, а саме списування з карток, то звичайно, телефонуєте в банківську установу і блокуєте карту.

Источник: vechirniy.kyiv.ua