Зубощелепні аномалії (скупчення зубів, наявність щілин між зубами, різна висота та нахили) є дуже поширеними серед населення усієї планети. Такі порушення можна виявити у кожної третьої людини. Отримати відновлений зубний ряд можливо за допомогою встановлення брекет-системи.

Перед її встановленням слід дуже уважно підготуватися: адже процедура з відновлення гарної посмішки та нормального прикусу потребує командної роботи пацієнта та лікаря. На питання: “Хто потребує такого типу лікування та наскільки розповсюдженим воно є? Що є самим важким у цьому та чи існує етапність під час встановлення брекетів? Як не розгубитися серед варіантів брекет-систем та на що звернути увагу? Що робити коли брекет-систему вже встановлено: забути про стоматолога та чекати на нову посмішку або встановлення системи не є заключним у лікуванні?” дали відповіді стоматологи клініки “Дент-Арт” для сайту Interfax Україна.

Принцип роботи брекет-системи полягає у фіксації на поверхні кожного зуба брекета із спеціальним замком або пазом за який буде потім закріплена загальна для всіх елементів металева дуга. Дуга має певну пружність за рахунок якої буде здійснюватись тиск на зуби, тому потроху вони почнуть переміщуватися та вирівнюватися.

Матеріали з яких виготовляють брекети можуть бути різними: металеві, керамічні, сапфірові або їх комбінація.

Також брекет-системи можуть закріплюватися на передній поверхні зубів (вестибулярні)  або на внутрішній (лінгвальні).

Обирають тип брекет-системи індивідуально, в залежності від стану зубів та побажань пацієнта.

Оскільки лікування зубів за допомогою брекет-системи є довготривалим та кропітким (від 6 місяців до 3-х років, залежно від стану прикусу), така процедура має специфічну послідовність обстеження та лікування.

Така етапність дозволяє спланувати найбільш ефективний для кожного випадка план лікування та досягти бажаного результату.

Джерела:

1. Рожко Микола Михайлович Ортопедична стоматологія, вид. 2-ге, виправ., доп.. — К.: Книга плюс, 2008. — 575 с.
2. Нестеренко О.М. Оцінка перебудови кісткової тканини щелеп у дорослих пацієнтів у ретенційному періоді ортодонтичного лікування / Полтава, 2008. – 165 с.