Волонтери київського благодійного фонду «ASAP EMC Хоттабич» переобладнали луцький автомобіль ЛуАЗ-969М на медичний джип-евакуатор, що максимально наближений до американського всюдиходу «Polaris Ranger MRZR».

Відтепер модернізована «Волинянка» рятуватиме поранених на передовій, використовуючи конструктивну прохідність і мобільність.

УНІВЕРСАЛЬНЕ АВТО ДЛЯ МЕДИКІВ І РОЗВІДНИКІВ

Натхненником ідеї створення легкого евакуаційного транспортера передніх рубежів став керівник фонду Ілля Лисенко. Півроку шукав універсальне авто для коротких, миттєвих рейдів на поле бою. Якщо на значні відстані можна задіяти спеціальний автобус з великою кількістю ліжко-місць, то як бути, коли необхідно швидко і досить непомітно підскочити і підібрати бійців?

– Нині в зоні проведення АТО поранених вивозимо на дорогих іномарках з кліренсом в сірникову коробку та одним мостом, чого катастрофічно не вистачає, – розповів волонтер і інтерв’ю виданню «Информационное сопротивление». – Звичайно, є радянські транспортери переднього краю (ТПК). Але ці старі масивні машини мають безліч недоліків: малий моторесурс, лише 40-сильний двигун з невисоким крутним моментом, недосконалу рульову колонку.

Як розповів Ілля, якось натрапив на легковий тактичний автомобіль для оперативного підрозділу виробництва компанії «Polaris Industries» – модель «Polaris Ranger MRZR». Зрозумів – це ідеальний варіант.

– Основними перевагами такого автомобіля є легкість, швидкість і маневреність, – зазначають волонтери. – Також авто вирізняється багатоцільовим призначенням – від перекидання групи до перевезення вантажів і поранених.

До всього, евакуатор з поля бою може згодитися розвідникам.

– У концепцію суто медичної машини, з огляду на реалії війни на Донбасі, додані можливості установки кулемета, підствольного ІК-прожектора, кулемета обстрілу задньої сфери, кріплення для РПГ, що дозволяє використовувати цей автомобіль, як розвідувальний, – розповідає конструктор модернізованої «Волинянки» Андрій Єленін.

РЕМОНТУВАТИ МОЖНА В ЧИСТОМУ ПОЛІ

Коли креслили майбутнє авто, зважали на можливість польового ремонту ходової частини та двигуна. Тому за основу машини взяли ЛуАЗ-969М. До речі, цей автомобіль за радянських часів складався у версії медичного евакуатора-амфібії.

– Все, що тільки може поламатися, має бути доступне буквально в будь-який автомобільній крамниці, – кажуть конструктори. – Це не українське ноу-хау. Таким напрямком зараз перейнялися і західні виробники подібних всюдиходів.

Машину повністю розібрали, перебрали і модернізували. Від «Волинянки» залишився капот, коробка передач і підвіска. Форсований двигун запозичили у ВАЗ-івської «дев’ятки». Спеціально підбирали з карбюраторних моделей, бо інжектори на «атомному» пальному довго не живуть.

– Вага нашої машини менша, ніж в «американця» – з повним баком важить 1,2 тонни. Хоча рама виконана з товстого металу «трійки». Рамою можна запросто перерубати трамвай, а торсіонною підвіскою виколупувати середніх розмірів пні, – жартує Андрій Єленін.

Ходова – торсіонна підвіска, на відміну від «американця» з його підвіскою МакФерсона. Таке рішення дещо обмежує можливості машини, бо має менший хід падіння і підняття колеса. Але, з огляду на технічне завдання та особливості експлуатації, торсіонна підвіска таки ліпша.

– З пораненим особливо не політаєш через рови. Його потрібно швидко та обережно доправити до найближчого медпункту. Ця підвіска для такого завдання годна, з надання кваліфікованої допомоги.