Чоловік за півроку склав у своєму гаражі авто вагою менше трьохсот кілограмів. Назвав розробку «Люльколіт», адже збудована вона на базі мотоциклетної коляски.

У своєму гаражі на околиці Луцька Микола буває майже щодня. Любов до техніки, то заслуга його батька. Змалка він реконструював велосипеди, а коли виріс захотілося чогось глобальнішого.

Виникла така думка, а чого в саму коляску не поставити двигун зі скутера і колеса, щоб просто можна було на ній передвігатися.

Мотоциклетну люльку чоловік придбав за 500 гривень. Підійшла лише одна, особливої моделі. Двигун розмістився ззаду, спереду місце для багажу. На 100 кілометрів ходу техніка бере менше 2 літрів пального, жваво набирає хід і на старті може дати фору навіть автомобілю.

На дороги зі жвавим рухом автомобіль виїздить не часто, бо поки що не зареєстрований. Частіше дивує членів гаражного кооперативу та витріщак із сусідніх вулиць.

Наступним апґрейдом міні-авто стане приварювання захисних дуг та модернізація салону. А от у назві змін точно вже не буде.

Спочатку хотілося назвати по назві люльки «Спутнік», а папа каже – давай «Люлькольот», це гумор: покататися, здивувати.

Тепер Микола зі своїм «Люлькольотом» часті гості технічних заходів. На них, крім міні-авто, бере із собою і експортний варіант відреставрованої Волги.

1965 року випуску, вона возила полковника авіації на той час.

Микола придбав авто у стані брухту. Значну роль відіграла любов до машини із плавними лініями. На відновлення Волги пішов не один рік. Однак, тепер вона королева доріг, яка збирає на собі сотні поглядів. Микола каже: «Волга – тачка для душі, а «Люльколіт» – для драйву».

Джерело: 2plus2.ua